Анотований "Улісс"/Стор 037
| ◀ Стор 036 | Анотований "Улісс" , перекладено користувачами Вікіджерел Стор 037 |
Стор 038 ▶ |
|
- Невідворотна модальність видимого: по меншій мірі так, якщо не більше, думка наслідок видимого
моїми очима. Я тут, щоб прочитати знаки суті речей, всіх цих мальків, водоростей,
припливу, що наближається, он того поруділого черевика. Сопливо-зелений, сріблясто-синій, рудий: кольорові знаки.
Межі прозорості. Але він додає: у тілах. Отже, те, що тіла, він дізнався
раніше, чим те, що кольорові. Як? Вдарившись в них башкою,
звичайно. Обережніше. Лисий він був і мільйонер maestro di color che sanno.
Межа прозорого в. Чому в? Прозоре, непрозоре. Якщо ввійде п'ятірня, це ворота, якщо ні — двері. Закрий свої очі
і дивись.
- Стівен заплющив очі, щоб почути, як його черевики розтрощують водорості і
черепашки. Ти йдеш через це, щоб там не було. Я йду крок за кроком.
Коротенький проміжок часу крізь коротенькі відрізки простору. П'ять, шість:
це nacheinander. Саме так: і це – невідворотна модальність чутного.
Відкрий очі. Ні. Ісусе! Якщо я впаду зі скелі, навислої над морем, то впаду неминуче
через nebeneinander. Я чудово пересуваюсь в темряві. Мій
ясеневий меч при боці. Постукуй ним: вони так роблять. Мої ноги в його черевиках
і його штанинах, nebeneinander. Звучить переконливо: викувано молотом
Los Demiurgos. Чи не у вічність я йду по берегу Сендімаунта? Хрусь,
хрясь, хруп, хруп. Морські гроші дикунів. Домінус Дізі добре знається на них.
- Чи не прийдеш в Сандімаунт,
- Маделін-кобилко?
- Ти диви, ритм виходить. Я чую. Повний чотиристопник, марширування ямбів.
Ні, галоп: …делін-кобилко.