Анотований "Улісс"/Стор 035

by Джеймс Джойс

◀ Стор 034

Анотований "Улісс" Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел Стор 035

Стор 036 ▶

Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.

Вікідані

крім згаданого гріха. Я ще борець зараз, наприкінці моїх днів. І я буду боротись
за справедливість до кінця.

За Ольстер борись

І Ольстер звільниш.

Стівен підняв руку з надрукованими аркушами.

— Гаразд, сер, почав він.

— Пророкую, сказав містер Дізі, що ви не довго затримаєтеся на

цій роботі. Ви не народилися бути вчителем, я гадаю. Можливо, я й помиляюся.

— Радше учнем, сказав Стівен.

— А чого ти зможеш ще навчатися тут?

Містер Дізі похитав головою.

— Хто зна? сказав він. Учень мусить бути смиренним. Але життя –

великий учитель.

Стівен знову зашурхотів аркушами.

— Стосовно цих, розпочав мову він.

— Авжеж, сказав містер Дізі. Ви маєте два копії. От якби ви могли

надрукувати їх одночасно.

Телеграф. Айріш Гомстед.

Я спробую, сказав Стівен, і дам вам знати завтра. Я трохи знайомий з двома

редакторами.

— От і добре, жваво відгукнувся містер Дізі. Учора ввечері я написав листа містеру Філду,

Ч.П. Сьогодні збори Асоціації скототоргівців в готелі "Міський
герб". Я його попросив оголосити мого листа перед зборами. А ви спробуйте
помістити у ваші дві газети. Це які?

— Івнінг телеграф…

— От і добре, повторив містер Дізі. Не будемо втрачати часу. Мені ще треба

відповісти на листа мого кузена.

— Всього доброго, сер, сказав Стівен, ховаючи аркуші в кишеню.

Дякую вам.

— Нема за що, відказав містер Дізі, риючись в паперах в себе на столі. Люблю

схрестити з вами списи, хоча я вже й старий.

— Всього доброго, сер, повторив Стівен, кланяючись його схиленій спині.

Він вийшов на ґанок і покрокував по гравійній доріжці під

деревами, чуючи дзвінкі вигуки і тріск ключок з ігрового поля.
Леви лежали на постаментах як в лігвищах, коли він виходив крізь ворота, беззубі