Анотований "Улісс"
Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел
Стор 007
Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.
Відступивши і вказуючи на дзеркальце, Стівен промовив з гіркотою:
— Ось символ ірландського мистецтва. Тріснуте дзеркальце служниці.
Несподівано Бик Малліган підхопив Стівена під руку і закрокував з ним

навколо башти, брязкаючи бритвою і дзеркальцем,
запхнутими в кишеню.

— Негарно тебе так дражнити, чи не так, Кінч? сказав він люб’язно. – Бачить бог,

розуму в тебе більше, ніж в кожного з них.

Питання парирувано. Ланцет художника жахає його, як мене медичний. Холодна

сталь пера.

— Тріснуте дзеркальце служниці. Ти це скажи бугаю малому з нижнього

поверху та ще видури в нього гінею. Він увесь просмердівся грошима і вважає,
що ти не джентльмен. Його старий зробив гроші, збуваючи проносне зулусам,
чи на інших кривавих шахрайствах. Боже, Кінч, якщо б тільки ти і я могли
діяти спільно, ми могли б дещо зробити для острова. Еллінізували б його.

Рука Кренлі. Його рука.
— І подумати тільки, ти змушений жебрати у цих свиней. Я єдиний

розумію, що ти за людина. Чому ж ти так мало мені довіряєш? Чому
вернеш від мене носа? Через Хейнса? Нехай тільки пікне я
притягну Сеймура і ми дамо йому прочухана, незгірш чим дістався
Клайву Кемпторпу.

Вигуки юних багатеньких голосів у квартирі Клайва Кемпторпа. Блідолиці:

тримаються за боки від сміху, хапають один одного, о, сміхота,
не витримаю! Обрі, цю новину бережно їй передай! Вмру зо сміху! В порізаній сорочці,
яка тріпотить стрічками в повітрі, він, спотикаючись, скаче довкола столу, в
спущених додолу штанах, а за ним Ейдс з Магдалини з кравецькими ножицями.
Мордочка зляканого теляти, позолочена мармеладом. Не стягайте з мене штани! Не
грайте зі мною в легковажного бичка!

Крики із розчиненого вікна стрясають вечір у чотирикутнику двора коледжу.

Глухий садівник в фартуху, замаскований обличчям Метью Арнольдом, штовхає газонокосарку
по темному газону, вдивляючись в танцюючий рій травинок.

Нам самим... нове язичество... омфал.
— Гаразд, нехай залишається, сказав Стівен. Так з ним нічого страшного, тільки

вночі.

— Тоді в чому справа? – запитав Бик Малліган нетерпляче. – Розколюйся. Я ж

від тебе нічого не приховую. Що ти маєш проти мене?

Вони зупинились, дивлячись туди, де затуплений мис Ревуча Голова спочивав на

воді, ніби морда сплячого кита. Стівен обережно звільнив руку.

Анотації

ред.