20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Левко Боровиковський/Учитель

 

 Якийсь панок, Москаль,
 Наняв Пранцуза[1] сина вчити.
І страх як дешево: Пранцуз той був — коваль!
 Що́ з паничем робити?
 Учить кувать! Кував, кував.
Взяв гроші за сім рік, і ніччю — драла дав.

 

 
 Журилась з паном пані, мати,

 Що син навчивсь — тілко кувати…
 „Волно́-ж вам коваля учителем наймати!“ —
 Не втерпів син, із кузні закричав.

——————

  1. Замісць — Француза.