20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Левко Боровиковський/Голова

 

У Йванів огород понадилась корова
 Петрова.
Іван, подумавши, у хлів її загнав,
 Убив і обідрав,
А шкуру — Голові подаровав.

Петро та Голові позо́в подав на Йвана Буяна.
А Голова тер лоб, подумав і рішив:
„Петрові в другий раз корови не пускати
 (Коли-то буде другу мати)
 Іванів двір топтати;
А за труди, що Йван корову облупив,
 Петро щоб гроші заплатив“.

 

 
 Крий, Боже, в нашому селі

 Такому бути Голові!