20-40-ві роки в українській літературі (1922)/До Левконої
◀ До Деллія | 20-40-ві роки в українській літературі під ред. Олександра Дорошкевича Петро Гулак-Артемовський До Левконої (Горацій) пер.: Микола Зеров |
|
До Левконої.
Не гоже знати нам, дівчинонько кохана,
Яку тобі й мені судила доля путь.
В ворожок не питайсь: халдейського туману
Ніколи, друже, нам з тобою не збагнуть.
Чи довго житимем, чи скоро час розстання, —
Приймаймо з дякою, що доля нам дає,
Хоч, може, ця зіма для нас — зіма остання, —
І вже не чути нам, як море в берег б'є.
Розумна завше будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай.
І безліч днів живи, безжурних та веселих.
І лиш на це життя надії покладай.
Мина летючий час, мина. Лови хвилини,
Не вір прийдешньому, що нам назустріч лине.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|