Ясен
Майк Йогансен
Баляди
«Плесо спить»
• Інші версії цієї роботи див. Плесо спить Харків: Державне видавництво України, 1930

Плесо спить. В очерет
Тікають перелякані брижжі
Келех ночі налив у плав
Келех ніччю по вінця — мла! і от над щітиною бору
Появляється Мертвий Крижень.
 Крила йому свистять залізні,
 Оливом повні потужні жили.
 Він летить — і пізні
 Птахи ховають голови під крила

Трава тремтить у чорній воді.
Поволі він облітає озеро,
Голову витяг вперед, вперед, вперед,
Залізні крила січуть очерет,
На коліна падають лози.
 І от стрілець починає бить,
 Божевільними пальцями шукає набоїв,
 Б'є і б'є, а Мертвий Крижень свистить
 Усе ближче, все нижче над головою.

І коли ранок встає змучений в смерть
Борнею коло чорного бору,

Човен, води повний ущерть,
Гойдає тіло з пониклою головою,
— Тіло стрільця убитого вчора
З його останнього набою.