швендяти

швендяти

Шве́ндяти. См. Швендати.

Шве́ндати, даю, єш, шве́ндяти, дяю, єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. М. Пр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924