Чорна рада (1943)/Пояснення

by Пантелеймон Куліш

◀ Глава вісімнадцята

Чорна рада Пантелеймон Куліш Пояснення

Краків ; Львів: Українське видавництво, 1943

ПОЯСНЕННЯ

 

бабак — у переносному значінні — ледяцюга

баглаї бити — дармувати, нічого не робити

баляндрасник — базікало

Барабаш — реєстровий козацький полковник часів Хмельницького, що гнув лінію в одне з поляками

баштан — горо́д, засаджений кавунами, динями, огірками

безмін — вага

бекет — військова пікета, сторожа

Берестецький рік — рік (1651). коли з військом Б. Хмельницького сталася катастрофа під Берестечком (містечко на Волині)

„Білгородський шлях” — шлях, що йшов з Києва на с. Білгородку на захід від Києва

блаватас — синя шовкова матерія

блявкнути — бовкнути, ляпнути, сказати дурницю

божник — кут у кімнаті або скляна шафа зі святими образами (богами)

Братська школа при Києво-Богоявленському манастирі, який повстав у Києві на Подолі

бре (серб.) — брате

Броварський ліс тягнеться лівим боком Дніпра недалеко Києва від села Броварів

буїй — буйний, бутний

булатний — стальовий

бурлій — крикун, бунтар

 

ва́жній — поваги вартий

веремія крутити — робити швидкі напади

верьйовка — мотуз

вешняк — водяний млин, що меле лише підчас повені

взивати — називати

війт — виборний серед міщан, що на нього найбільше покладалося судові обов'язки

викидати — жартувати

винники — горільники; винниця — горільня

вла́ствувати — мати владу

возмущати — обурювати, підбунтовувати

вонтпити (поль.) — сумніватися

втелющити — всунути, впхати, дати

 

Гадяцькі пункти — угода гетьмана Виговського з Польщею в місті Гадячому на Полтавщині; на основі цієї угоди Україна разом із Польщею мала творити одну державу на основі т. зв. пунктів, себто окремого договору

гайдуки — панські слуги

Галка — псевдонім Костомарова

гамалик — шия

гаркебуза — пищаль, самопал, мушкет

глибка — льох

Глухів — місто на теперішній Чернігівщині, недалеко московського кордону

годящий (вал) — великий, здоровий

Горинь — річка на Волині, доплив Прип'яті

горлаха — яма для переховання збіжжя

грець — герць (козацький)

 

ґевал — неповоротлива людина, хам

Ґізель Іннокентій — ігумен Києво-братського манастиря і ректор Могилянської Академії

 

державський — поміщицький, панський

Джеджелій чи Джеджалик — один із найзавзятіших полковників Б. Хмельницького

джура або чура — козацький слуга з молодих козаків

діловання — паркан, частокіл

доблесть — хоробрість, відвага

доля — частина

Домова рада — збори найвищої (генеральної) старшини у самого гетьмана

думний дяк — секретар царської ради

дундук — упертий і похмурий чоловік

 

епітафія — намогильний напис

 

Єрема — князь Ярема Вишневецький

 

жиди Христа мучили — дітвора наша од старих баб переняла, що ніби горобці, літаючи кругом розп'ятого Христа, цвірінькали: жив! жив!, а жиди, чуючи, що він ще не вмер, знову його мучили. За це дітвора й досі немилосердна на горобців, і як попаде в руки, то всяк мучить, виколює очі і вивертає ноги, приговорюючи: „А що — жив? жив? Оце тобі жив!”

Куліш.

жакувати — грабити, розхапувати

 

закорявіти — занепасти, знемощіти

запоясник — запоясний ніж, кинджал

зарок положити — заректися

застава — погранична сторожа

здекретувати (кару) — призначити, вирішити

зіло — дуже

злак (церк.) — рослина, зілля, трава

зуповна рада — повна рада, що в ній брали участь усі козаки і поспільство (тодішній термін); побіч „зуповна” вживали слова „чорна”, від слова „чернь” — звичайні (чорні) люди

з'якшатися — злигатися, зв'язатися

 

ізозволитися — згодитися

 

кабарда — звіря подібне до серни

ка́верзник — крутій, штукар, фіґляр

кажанок — короткий, легкий кожух

карма́зин — дорога шовкова матерія червоного кольору

картавити — гаркавити, не вміти вимовляти деяких звуків, напр. „р”

каштелян — начальник, командант міста

катряга — стовпчики, на які напинають намети

Керман – Акерман (інакше Білгород) — татарська фортеця на Чорному морі в гирлі Дністра

кирея — плащ, довга верхня одежа з сукна

Киселівка — гора, що височить над Подолом у Києві

Кисіль Адам — багатий український шляхтич, останній київський воєвода, речник польсько-української згоди

клейноти (клейноди) — ознаки влади. До клейнодів козацьких (гетьманських, полковницьких) належали булава, пірнач тощо

клюкнути — ликнути

кляк — граничний знак на дереві або граничний стовп

кобеняк — верхня одежа з каптуром

Козелецька рада відбулася в м. Козельці 1662 р.

козирем стояти — пиндючитись

комишник — той, що в комиші (в лозах) проживає

комонник — їздець

консистенти — польські війська закватировані в Україні

копці — викопані ямки або накладене каміння на межі земельних володінь

коренити — лаяти, сварити, бештати

Коронний гетьман — начальник польського війська підчас миру, польний — підчас війни

коряк — кубок з кори або дерева

косовище — держак коси, кісся

крем'ях — обкруглений (оббитий) креміньчик

кротость — смирність

круже́чок — округла (із усякого матеріялу, може бути і з дерева) тарілка чи покришка

кряж — горбок

кшталт — подоба, спосіб (середньоукраїнське слово)

куди здря — наосліп

кукольван — трута на риби

куна — в'язниця, або місце арешту, навіть поза будинком; куною карали іноді, приковуючи руку до стіни дзвіниці, для ганьби

кутні (зуби) — сміятися на кутні — плакати

 

лапко — обідранець

ледар (та, жін. р.) — ледачі люди

ліпота́ — краса

лопуцьок — молоде м'яке стебло рослини, його їдять

лощина — полянка

лудани — жупани лудани — жупани з блискучої матерії або ткані золотом

любля́ — любо (хто куди любля — дослівно: люблячи, до душі припадаючи)

ляхівка — нашитий або вишитий на рукавах якийсь узір

 

мажа — чумацький віз

мармиза — пика, морда

Межигірський Спас — манастир під Києвом над Дніпром поміж крутими горами. Був зв'язаний із Запорожжям, а за ченців у ньому здебільшого були старі та немічні козаки, що не могли вже більш служити у війську

 

назватися (людей на лани) — накликатися

Наливайко — козацький ватажок кінця XVI ст., підняв велике повстання проти поляків 1596 р.

наустити — навести, навчити, намовити

незмислений — дурний

нельзя — не можна

неключимий — нерозумний

нео́бзир — не оглядаючись

нетяга — сердега, бідолаха

Низ — степова смуга нижньої течії Дніпра. Там осілося Запорожжя. Низовці — запорожці

ниций — підлий, нікчемний

 

обід — обвід

обушок — келеп, келепок, келепець

обиджати — кривдити

общий — спільний, загальний

ограда — огорожа, паркан

одолівати — переборювати

одшельник (церк.) — пустельник, відлюдок

окорм — їжа, годування

омамити — одурити, напустити тумана

опанча — довга зверхня одежа із сукна, рід сіряка

опентати (поль.) — опутати

острамити — осоромити

Остряниця або Острянин — начальник протипольського повстання, що відбулося в кінці 30-х років XVII ст.

отощати (церк.) — охляти, змарніти

охляп — без сідла

 

Паволоч — містечко на Київщині

Павлюк підняв одне з найбільших на Україні козацьких повстань року 1637

парча — матерія, перетикана золотом або сріблом

патериця — палиця (чернеча, напр.)

патоки — мед без воску

па́хар — хлібороб, орач, плугатар

па́хатний — хліборобський

пацюк — щур

Перебийніс або Кривоніс — козацький полковник і ватажок народних мас за Хмельниччини

Під Пилявцями на Волині Б. Хмельницький побив 1648 р. поляків

підвезти москаля — піддурити, ошукати

підручник — прибічник, прихильник

пірнач — гранчаста булава, відзнака полковника

піхтура, піхом — пішки

пічкур — лежень (що любить лежати на печі)

пищаль — рушниця, самопал

плахта — один час, що батько в плахті — примівка: настав нарешті слушний час (плахту одягали жінки, не — чоловіки)

плевел (церк.) — полова

побро (серб.) — побратим

Поділ — частина Києва, що лежить у долині понад Дніпром

пожалуй (моск.) — прошу, добре, згода, нехай так

покіт — схил

покрасуватися — попишатися

поли́гач — спільник (до злого)

пополам — наполовину

послі — опісля, але й — після (по)

посо́віститися — не мати сумління, посоромитися

потакати — потакувати, потурати

по́тчувати (моск.) — поштувати (в розм.) — гостити, частувати

поя́кшатися (моск.) — злигатися з ким, зв'язатися

предся — предківська

присочити — підстерегти, засісти

пристріти — зурочити, наврочити, уректи; пристріт — уроки

проноза — пройдисвіт

прудиус — крутиус, вусач

п'ятро — поверх

 

радній, -я, -є (місто) — [віщовий] — місце, де радять

Радою звалися козацькі збори, де вибирали когось на козацький уряд чи розв'язували яку справу

ра́дувати — радити, нараджуватися

ранґовий (ґрунт) — прив'язаний до означеного ранґу

речни́к — промовець, той, що словом обзивається

рішатися чогось — позбуватися, відказуватися від чого

ристь (коня) — ґальоп

родич — свояк

розопсіти — морально впасти (стати псом)

розтовпити — пропустити крізь натовп

розчати — почати наново

Ромоданівський, князь — начальник московського війська на Україні підчас Руїни

ронд — кінська збруя, наряд на коня, упряж

рублена башта — оборонна вежа з бальків

рундук — ґанок, ґалерійка в будинку

рюмати — плакати

ря́м'я — лах

саєта — англійське сукно

Самара (Самар) — річка, що вливається в Дніпро недалеко від Запорозької Січі

світ — (подекуди) світло — просіяв світом

святоруський берег — назва Чорного моря від України

сердюк — вояк гетьманської ґвардії

Сіверія або Сіве́ра — Сіверщина, околиця Новгорода Сіверського

скверу́ха — погана дівчина (скверуху дівчину)

скнарість — скупарство

Случ — річка на Волині, доплив р. Прип'яті

смущати — непокоїти, турбувати

со́пуха — сажа, або також димар

спичка — гостро закінчена паличка

спудей — студент, учень

станя — стайня

Старостою в польській державі називався королівський урядник, що стояв на чолі староства, а староством звалася адміністративна округа з замком чи ґродом у центрі, що становила частину воєводства

стогни (старе слово) — башти

стужка — плетений кошик або коробка

сугак — дика степова коза з білими рогами

суєта — суєтствіє (церк.) — марність, марнота

 

таган — триніжок, залізна підставка, що під неї підкладають огонь

татьба (церк.) — злодійство, крадіж

тімаха — тямучий, досвідний

тиляги́ — стальові або срібні плитки (луски) нашиті на оксамиті, сукні або шкірі

тимпанник — довбиш

товариш — так називався кожен запорожець: товариш війська запорозького

товк — розум

торопле́ний — заляканий (князь стоїть мов тороплений)

трапеза — стіл, обід, бенькет

труса — розрух, заколот, переполох

трямки — сволок, поперечний бальок під стелею

 

убиватись — побиватися

убратися кудись — забратися, податися, втекти

уйматися — перестати

улень — улій, вулик

універсал — грамота, розпорядження, наказ, постанова, оповіщення

усердствувать (моск.) — догоджувати

усовіщувати — уговорювати, опам'ятувати

ушули — стовпи в паркані

ухватка (моск.) — манера, звичка

 

характерствувати — ворожити

химородник — чарівник, знахар

хоромина — дім, будинок, будівля

хтивость (поль.) — ласість (на гроші)

худоба — маєток

 

царина — ворота при вході до села

ціпок — палиця, дрючок, бучок

 

червоний або червінець — золота монета

чудни́й — дивний, дивовижний

 

шабльований — той, хто має право носити шаблю, озброєний

шататися — кидатися, розкидатися

шатно — чепурно, стрійно

ширітвас — діжка

шуряк — шурин, шваґер

 

юлиця — вулиця

юродивий — навісний, навіжений

 

ячати — кричати, шуміти