|
Квінтет
|
(1965)
Таміно. Зазнав, сердешний, ти відплати
І цвенькать вже не можеш ти.
У силах я лиш співчувати,
Не маю сил допомогти.
Перша. / знімає замок з губ Папагено/
Цариця з доброті свої!
Почула бідний голос твій.
Папагено. Балакай, Папагено, знову !
Друга. Балакай, тільки без обмови.
Папагено. Ні, ні, без зайвих балачок.
Дами. А то в в нас важкий задок.
Папагено. На те є в нас важкий замок.
Всі. Всім брехунам отак замкнуті
Мерзенний і брудний язик,
І ворожнеча зникне люта,
Любов злетить до нас навік.
Перша. 0 принц, дарунок цей прийми,
Прийшли ми од цариці з ним
Чудесна флейта всяке горе
І перешкоди всі поборе.
Дами. Ти з нею будеш всемогутній,
Вгамуєм пристрасті незбутні І з нею сум ти звеселиш,
В любов злобу перетвори.
Всі. О, чудесна флейта дорожча нам понад усе.
Флейта ця для всіх людей
І любов і мир несе.
Всім дружбу і мир несе.
Папагено. Ну, гарнесенькі служниці.
Можу попрощатись я.
Дами. В нас веління в цариці -
Хоч прощайсь на все життя,
Принца маєш проводжати
До Зарастро у палати.
Папагено. Ні, я щиро вдячний вам,
Бо від вас чував я сам:
Він же наче хижий звір !
А коли мене він скаже,
Той Зарастро, та й підсмажить,
Та й засмажить, пересмажить.
Потім кинуть псам на двір !
Дами. Тебе цей принц оборонить.
І будеш ти йому служіть.
Папагено. Та хай ваш принц іде в болото,
Провалиться нехай !
А що, коли втече, сволота,
Десь од мене, шахрай !
Перша / подає йому скриньку /. Оце тобі - воно твоє.
Папагено. Гей - гей ! А що у ньому є ?
Дами. Дзвіночків срібних там багато,
Папагено. І можу я на них заграти ?
Дами. Звичайно, так. /2/
Всі. Ця от Флейта, ці от дзвони
Стануть вам / нам / до охорони.
Час іти ! В дорогу час ! Ще зустрінемось не раз.
Таміно Чи не дізнаюся у дам...
Папагено. Як в замок той дістатись нам.
Дами. Зам троє хлопчиків вродливих
Предстануть на стежках жахливих,
Вони вас далі поведуть, мудрі поради вам дадуть.
Всі. То вам / нам / іти з дорогу час
Зустрінемося де не раз /Всі входять/.
|
(1956)
Папагено /сумно показуючи на замкнений рот/. М-м-м-м...
Таміно. Зазнав, сердешний, ти відплати,
І цвенькать вже не будеш ти.
У силах я лиш співчувати,
Не маю сил допомогти.
Перша. Цариця в доброті своїй
Почула бідний голос твій. /Знімає замок з його губ/. - 11 -
Папагено. Базікай, Папагено, знову!
Перша. Базікай, тільки без обмови.
Папагено. Не буду обмовлять, ні, ні !
Служниці. Напохваті ж замки страшні.
Всі. Всім брехунам отак замкнути
Мерзенний їх, брудний язик!
І ворожнеча зникне люта,
Любов злетить до нас навік.
Перша /подаючи Таміно золоту флейту/.
0 принц, дарунок цей прийми -
Прийшли з ним від цариці ми.
Чудесна флейта всяке горе
І перешкоди всі поборе.
Служниці. Ти з нею будеш всемогутній,
Вгамуєш пристрасті незбутні,
І з нею сум ти звеселиш,
В любов злобу перетвориш.
Всі. 0! Чудесна флейта дорожча нам понад усе.
Флейта скрізь і дружбу і щастя всім несе.
Папагено. Ну, гарнесенькі служниці,
Можу попрощатись я?
Служниці. Повеліла нам цариця,
Хоч прощайсь на все життя,
Тебе э принцем відіслати
До Зарастро у палати
Папагено. Ні, я щиро вдячний вам.
Справді, чув од вас я сам,
Що він наче хижий звір.
А коли мене він скаже.
Гей Зарастро, скубти, смажить,
Потім кинуть псам на двір?
Служниці. Тебе цей принц оборонить,
І будеш ти йому служить.
Папагено. А хай він, принц отой, загине!
Життям я дорожу!
А шо як він мене та й кине,
Тоді що, я скажу?
Перша. Оце тобі. Воно твоє./ Дає Папагено скриньку з дзвіночком/
Папагено, Ай-ай! А що у ньому є?
Служниці. Дзвіночків срібних там багато.
Папагено. А можу я на них пограти?
Служниці. Звичайно, так.
Всі. Ця от флейта, ці от дзвони
Стануть вам до охорони.
Час іти. В дорогу час!
Ще зустрінемось не раз!
Таміно. Чи я дізнаюся у дам...
Папагено. Як в замок цей дістатись нам?
Служниці. Йдучи жахливими стежками,
Зустрінетесь ви з юнаками.
Вони вас далі поведуть,
Мудрі поради вам дадуть
Таміно і Папагено. Йдучи жахливими стежками,
Зустрінемось ми з юнаками.
Служниці. Вони вас далі поведуть,
Мудрі поради вам дадуть.
Таміно, Папагено. То час іти, в дорогу час!
Зустрінемося ще не раз !
Всі. То час іти, в дорогу час,
Зустрінемося ще не раз.
|
