фортуна

фортуна

Форту́на, ни, ж. 1) = Хвортуна. Гн. I. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. I. 212, 221.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924