Словарь української мови (1924)/хвортуна
| ◀ хвортувина | Словарь української мови Х хвортуна |
хвортунина ▶ |
|
Хворту́на, ни, ж. Судьба, фортуна. Рудч. Чп. 219. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Ум. Хворту́нонька. Чуб. V. 287.