Український співаник/Як бим була я зазулев

Український співаник
Любовні
Як бим була я зазулев…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Як бим була я зазулев, то бим полетїла,
Гень в діброву, щоб на любу калиноньку сїла.
Полетїла бим в Путилів між гори Карпати,
Де мій милий пробував і сталаб кувати:
 Куку, мій Іване, куку, мій Іване!
 Куку, куку, мій Іване!

Як бим була я рікою, як той Прут великий,
Не втїкала бим до моря в чужий край далекий:

Лиш плила бим шипочучи у гори Карпати,
І співалаб, шипотїлаб, близь його там хати:
 Добрий день, Іване, добрий день Іване,
 Добрий, добрий день, Іване.

Як бим була соловейком, що в ночи співає,
І в серденько чародїйно мир, любов вливає:
Попри хату, де він жиє, в зеленому гаю,
На весь голос щебеталаб: Тебе лиш кохаю,
 Люблю, тя, Іване, люблю тя Іване,
 Люблю, люблю тя, Іване.