Український співаник/Ой відси гора, відси другая

Український співаник
Любовні
Ой відси гора, відси другая…
• Інші версії цієї роботи див. Ой відси гора, відси другая Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой відси гора, відси другая,
Межи тими гороньками ясная зоря.

Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дївчинонька по воду пішла.

А я за нею, як за зорою,
Сивим, сивим кониченьком понад водою.

“Дївчино моя напій ми коня!” —
“Не напою, серце моє, бом ще не твоя.

Як буду твоя, напою ти й два,
З студеної керниченьки, з нового ведра”.