Український співаник/Чи ти милий, пилом припав

Український співаник
Любовні
Чи ти милий, пилом припав…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Чи ти милий, пилом припав,
Чи метелицею,
Чом не ходиш ти до мене,
Сею улицею?

Чом не ходиш ти до мене
Крутими горами, —

Покидаєш сиротину
Поміж ворогами?

Чом ти, милий, не послухав,
Як тобі казали:
Ходїм, серце, повінчаймось,
Щоб мати не знала?

Ти все неньку свою слухав,
Мене покидаєш,
Покидаєш сиротину,
Иншої шукаєш.

Найдеш собі дївчиноньку
З карими очима:
Буде тобі серце моє,
Камінь за плечима.

Найдеш собі дївчиноньку
З чорними бровами,
Та не знайдеш тої правди,
Що була між нами.

Такий камінь тяжкий-важкий
На серденьку буде!
Покидаєш через люди, —
Сам Бог свідком буде!