Український співаник/Закувала та сива зазуля

Український співаник (1918
Побутові
Закувала та сива зазуля…
Існують інші версії цієї роботи: Закувала та сива зозуля
Видання: Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918.

Закувала та сива зазуля
Ранним ранком на зорі,
Ой, заплакали хлопцї-молодцї
Гейї гей! та на чужинї, в неволї, в тюрмі.
Вони плакали, — гірко ридали,
Свою долю викликали:
“Ой повій, повій та буйнесенький вітре
 Та понад море;
Та винеси нас із кайданів з неволї
 В чистеє поле,
 Та понеси на Вкраїну…
 А на Українї,
 Там сонечко сяє,
 Козацтво гуляє,
 І нас виглядає”.
По синьому морю
 Байдаки під вітром гуляють,
Братів щоб ратувати,
 Запорожцї чим дуж поспішають;
Гей, як зачули турецькі султани,
Та і звелїли ще гірші кувати кайдани.