Україна в міжнародних відносинах/4/Уругвай

Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

Уругвай
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

УРУГВАЙ, Республіка Східного узбережжя річки Уругвай (Uruguay) — держава в східній частині Південної Америки. Територія 76,2 тис. км2. Населення 3,2 млн. осіб (2011). Державна мова — іспанська. Столиця м. Монтевідео. Форма правління — президентська республіка.

1945 У. вступив до ООН. У 16 ст. територія У. стала іспанською колонією. 1776 У. увійшов до складу іспанського віце-королівства Ла-Плата. В 1811 було проголошено незалежність країни, але вже 1821 її територія перебувала під владою Бразилії, а 1825 — Аргентини. Лише 1828 У. остаточно став незалежною республікою. У 20 ст. У. пережив тривалий період (1973–1989) військового режиму. Після 1990 країна повернулася до демократичного правління. Від 1991 У. — член об'єднання країн Південної Америки Меркосур разом із Бразилією, Аргентиною, Парагваєм, активно підтримує регіональні процеси інтеграції латиноамериканських держав.

Українсько-уругвайські взаємини були започатковані 26 грудня 1991. Дипломатичні відносини Україна та Уругвай встановили 18 травня 1992.

Впродовж 1990-х формувалася договірно-правова база українсько-уругвайських відносин. 2000 відбувалися двосторонні консультації на рівні міністерств закордонних справ двох держав. У стосунках України з У. важливе місце посідає розвиток взаємодії з українською діаспорою, яка нараховує в цій країні близько 15 тис. осіб. 2011 відбувся візит в Україну міністра закордонних справ Уругваю. У червні 2012 міністр закордонних справ України відвідав Уругвай з першим в історії двосторонніх відносин офіційним візитом.

Літ.: История стран Латинской Америки. — М., 2004; Международные отношения в Латинской Америке. — М., 2010; История Организации Американских государств. — М., 2011.

А.Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.