Україна в міжнародних відносинах/4/Українська Рада миру

◀ Українська лінія

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Українська Рада миру

«Українське слово» ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

УКРАЇНСЬКА РАДА МИРУ — недержавна миротворча громадська організація, очолює рух прихильників миру та злагоди в Україні та за її межами. До 1991 — Український республіканський комітет захисту миру.

Засновано в Києві 13–14 вересня 1951 на 1-й Українській республіканській конференції прихильників миру. Першим головою (1951–1962) був академік АН УРСР М. Семененко, з 1962 по 1995 — академік АН УРСР В. Комісаренко, письменник О. Гончар. З 1997 головою став перший Президент України Л. Кравчук.

Регіональні відділення УРМ діють у 14 областях України. Серед колективних членів — Товариство дружби «Україна–Болгарія», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Міжнародний центр космічного права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Асоціація сприяння міжнародному бізнесу та розвитку й ін. УРМ є співзасновником фонду «Відродження», асоціації «Медицина — екологія», міжнародного благодійного фонду «Мир дітям», асоціацій «Природа» та інших громадських організацій Напрями діяльності УРМ: збереження миру та злагоди в Україні; сприяння утвердженню в Україні конституційних принципів і законів мирної, цивілізованої, демократичної держави; збереження культурної спадщини України; надання допомоги соціально незахищеним верствам населення; виховання молоді в дусі миру та дружби; оздоровлення дітей та молоді України; піднесення авторитету України на міжнародній арені тощо.

З часу створення Рада веде активну міжнародну діяльність. Вона була одним з ініціаторів і учасником американсько-радянських Дартмутських зустрічей під час холодної війни. З 17 «старих» та «нових» таких зустрічей в Україні відбулися дві: Dartmouth II — Нижня Ореанда, Крим, 21–28 травня 1961, Dartmouth VI — Київ, 12–16 липня 1971. На поч. 1990-х рр. були проведені інтернаціональні круїзи миру по Дніпру.

Упродовж 1998–1999 спільно з Міжнародним комітетом волонтерів США безкоштовно проводилися заняття з англійської мови в навчальних закладах, ділових та культурних центрах Києва. Встановлено відносини з громадою Святої Митрополії Нової Смірни Церкви Святої Варвари (Греція).

2000 делегація УРМ брала участь у Всесвітній конференції миру та Генеральній асамблеї Всесвітньої Ради Миру у Греції (м. Афіни).

Напередодні конференції УРМ було організовано фотовиставку на тему «Україна і Мир — погляд у світ на порозі третього тисячоліття».

Спільно з Асоціацією сприяння ООН в Україні та іншими громадськими організаціями Рада започаткувала конкурс молодіжних проектів, що проводиться в рамках Міжнародного Десятиріччя культури миру та ненасильства над дітьми світу 2001–2010.

2006 розпочато реалізацію програми «Відкриття департаментів та представництв Української Ради Миру за кордоном». Програма передбачає створення департаментів Ради у країнах, де проживає значний відсоток українців. 2007 такий департамент відкрито у Греції.

УРМ здійснює також свою міжнародну діяльність шляхом встановлення та розвитку двосторонніх контактів з подібними неурядовими організаціями в інших країнах, де реалізує гуманітарні проекти: благодійне товариство «Мир дітям», організовує оздоровчі поїздки українських дітей до США; співпрацює з Товариством української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» з питань оздоровлення в Греції українських дітей й проведення культурологічних заходів; з 2004 бере участь у програмі з обміну делегаціями Асоціації китайського народу за захист миру та роззброєння й Української Ради Миру; з 2011 підтримує проекти та програми Асоціації сприяння міжнародному бізнесу та розвитку, зокрема «Краків: подих століть і сучасність», «Польський досвід реформ та розвитку європейських традицій» тощо.

Літ.: Сайт Української Ради Миру // http://www.peacecouncil.org.ua/ua/index.html; Громадські організації: їх роль в суспільно-політичному житті України: довідково-статистичний матеріал. — К., 1997; Громадські організації та благодійні фонди Києва. — К., 2001; Коваленко В.В. Громадські організації в Україні: взаємодія між трьома секторами. — К., 2007; Левчук К.І. Громадські організації України: створення та діяльність (1985–1996 рр.). — К., 2009.

І.С. Стрикун.