Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

Сирія
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

СИРІЯ, Сирійська Арабська Республіка (аль-Джумхурійя альАрабійя ас-Сурійя) — держава на Близькому Сході. Територія 185 тис. 180 км2. Населення 21,1 млн. осіб (2012). Державна мова — арабська.

Столиця м. Дамаск. С. — парламентська республіка, але президент країни традиційно відіграє ключову роль у структурі вищої влади. С. — член ООН з1945.

Територія сучасної С. належить до ареалу найдавніших держав, які утворювалися у світовій історії, — Ассирії, Фінікії. За античних часів і середньовіччя її територія входила до складу різних держав. У 1516–1918 С. перебувала під правлінням Османської імперії. У 1920–1943 С. — підмандатна територія Франції. У грудні 1943 проголошена незалежність С. В 1958–1961 входила до складу Об'єднаної арабської республіки разом із Єгиптом. 1967 внаслідок війни з Ізраїлем С. втратила Голанські висоти.

У 1972–2000 за президента Хафеза Ассада С. інтенсивно розвивала відносини з СРСР (Росією). 2000 Президентом Сирії став його син Башар Ассад. 2005 він вивів сирійські війська із Лівану. У березні 2011 у С. розпочалася громадянська війна, внаслідок якої країну покинули сотні тисяч біженців. Також були евакуйовані близько тисячі українських жінок та дітей зі змішаних родин.

Українсько-сирійські відносини були започатковані 28 грудня 1991, коли С. визнала незалежність України. 31 березня 1992 Україна і Сирія встановили дипломатичні відносини. У 2002 С. відвідав з офіційним візитом президент Л. Кучма. Між обома країнами підтримуються зв'язки у різних галузях економіки і культури. В університетах України навчаються близько 1500 сирійських студентів. 2003 в Одесі відбулася перша сирійська торговельна виставка. 2004 в Дамаску відбулося перше засідання українсько-сирійської міжурядової комісії з торгово-економічного та науково-технічного співробітництва.

Літ.: Сирийская Арабская Республика. — М., 1997; Гергель Ю.В. Українсько-сирійські відносини на сучасному етапі // Вісник Київського славістичного університету, 2008, вип. 38.

А.Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.