Україна в міжнародних відносинах/3/Нігерія

◀ Нейїський мирний договір 1919

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Нігерія

Нідерланди ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

НІГЕРІЯ, Федеративна Республіка Нігерія (Federal Republic of Nigeria) — держава в Західній Африці. Територія 923,8 тис. км2. Населення бл. 155 млн. осіб (2010). Столиця — м. Абуджа. Офіційна мова — англійська. Найпоширенішими мовами повсякденного спілкування є хауса, яруба, ігбо, креольська англійська, фулані. Н. — член ООН, Організації країн експортерів нафти (ОПЕК), Організації африканської єдності і Британської Співдружності Націй.

Кордони сучасної Н. є результатом відмежування у 19 ст. британських колоніальних володінь від сусідніх французьких та німецьких колоній.

Попередній колоніальний поділ не враховував природні особливості території, мовну або етнокультурну своєрідність її населення. Історія держав і народів доколоніального періоду країни залишається невід'ємною складовою нігерійської національної історії. Культурні й цивілізаційні здобутки Н. мають глибоке історичне коріння. Археологічні знахідки засвідчують, що її територія вже 2 тис. років тому була центром самобутньої культури. За тисячу років до першої появи європейців тут існувала низка великих і малих держав. 1485 мали місце перші контакти з португальськими купцями, які вимінювали європейську продукцію, особливо зброю, на слонову кістку та пальмову олію, запровадили работоргівлю. 1553 до Н.

прибула перша англійська експедиція, що призвело до конфлікту між португальцями і британцями. У 18 ст. Велика Британія отримує контроль над нігерійським узбережжям. Вже після заборони работоргівлі на початку 19 ст.

британці просуваються вглиб континенту і об'єднують народи Хаусса, Йоруба та Ібо в рамках однієї системи урядування. 1862 Великобританія оголосила свій протекторат над містом Лагос та його околицями. Ця територія стала зародком пізнішого британського протекторату Південна Нігерія (1900). Заснована 1879 United Africa Company (згодом — Royal Niger Company Konzessionen) протистояла тут сусіднім французьким і німецьким конкурентам. Велика Британія розширювала свою активність і на північнонігерійських державних утвореннях. 1897 британці пограбували і зруйнували місто Бенін — столицю однойменного королівства, 1903 — захопили місто Кано, центр ісламської культури і батьківщину «Хронік Кано» — важливого джерела з історії народів Західної Африки. Незабаром британській владі підкорилися й інші великі міста на півночі. У період Першої світової війни Велика Британія завершила колоніальну реорганізацію території сучасної Н. Попри штучний характер досягнутої єдності цих народів, вони спільно, особливо після Другої світової війни, вели боротьбу за звільнення від колоніальної залежності.

Після здобуття незалежності 1 жовтня 1960 Н. пережила громадянську війну. 1963 була проголошена Федеративна Республіка Нігерія. Відтоді демократичне урядування періодично змінювалося авторитарним правлінням. 1966 відбувся військовий переворот, 1970 — спроба відокремити із складу країни нафтоносні райони. Військовий режим 1993–1998 вважався одним із найрепресивніших на африканському континенті. Від 1999 триває новий етап демократизації країни — період так зв. Четвертої республіки з президентською формою правління. Чинна з 1999 конституція Н. створена за зразком конституції США, передбачає федеральний устрій та поєднання функцій глави держави і глави уряду. Кошти, отримані від видобутку нафти, що становлять основне джерело доходу Н., надходять до федерального бюджету, а потім за визначеною у конституції процедурою перерозподіляються між окремими територіальними одиницями. Президент країни обирається строком на 4 роки і максимум на два терміни. Вищим законодавчим органом країни є Національна Асамблея, що складається з двох палат — палати представників і сенату. Назагал у країні налічується 36 виборчих округів, що відповідає загальній кількості суб'єктів федерації.

Законодавчі ініціативи президента мають отримувати схвалення з боку сенату. Федеральні міністерства є відповідальними за державний сектор економіки, університети, державні засоби масової інформації та Нігерійську національну нафтову корпорацію. 11 березня 1992 Н. визнала незалежність України. 10 грудня 1992 вони встановили дипломатичні відносини. Діяльність Посольства України в Н.

була започаткована у грудні 1999. Посольство Н. в Україні було відкрите у березні 2000.

Впродовж 1990-х у Н. за контрактом працювали українські енергетики, нафтовики, лікарі, інженери. Але загострення міжконфесійних відносин (між християнами на півночі та мусульманами на півдні) поставили під загрозу життя іноземних громадян та спричинили їх виїзд з території країни.

З початку 21 ст. українсько-нігерійські відносини переживали період стагнації, однак потенціал двостороннього співробітництва, передусім у галузі економіки і торгівлі, залишається досить значним.

Літ.: Кочубей Ю.М. Цінні джерела з історії Африки // УІЖ, 1966, № 11; История Нигерии. В новое и новейшее время. — М., 1981; История Африки в древних и средневековых источниках. Хрестоматия. — М., 1990; Львова Э.С. История Африки в лицах. — М., 2002; История Африки (ХХ век). — М., 2005; Офіційний сайт Посольства України у Нігерії — http://www.mfa.gov.ua/nigeria/ua/29593.htm

О.М. Горенко.