Україна в міжнародних відносинах/3/Національний олімпійський комітет України

◀ НАТО, Організація Північноатлантичного договору

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Національний олімпійський комітет України

Нейїський мирний договір 1919 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ — колегіальний орган, метою якого є розвиток і захист олімпійського руху в Україні відповідно до положень Олімпійської хартії. Утворений 22 грудня 1990 на асамблеї засновників НОК України у Києві. Його першим президентом було обрано тодішнього голову Держкомспорту України дворазового олімпійського чемпіона В. Борзова. 9 березня 1992 виконком Міжнародного олімпійського комітету (МОК) визнав НОК України і йому було надано статус тимчасового члена. 24 вересня 1993 НОК України остаточно визнаний МОК. Права НОК України як незалежної неурядової громадської організації законодавчо закріплено 1994 законом України «Про фізичну культуру і спорт» (ст.35 «Національний олімпійський комітет»).

НОК України має 27 відділень у 24 областях країни, Автономній Республіці Крим і містах Києві й Севастополі. Його членами є понад 130 осіб. Колективними членами НОК України є понад 80 різних організацій країни.

Основні завдання комітету — організація підготовки та участі спортсменів в Олімпійських іграх, зміцнення матеріальної бази олімпійського спорту, вдосконалення системи олімпійської освіти й подальшого поступу спортивної науки, популяризація масового спорту й здорового способу життя, виховання у молоді за допомогою спорту почуття дружби і взаєморозуміння. Для практичного вирішення цих завдань НОК України підтримує діяльність Олімпійської академії України, створеної у вересні 1991 за рішенням генеральної асамблеї НОК, і спеціалізованих вищих фізкультурно-спортивних навчальних закладів країни, зокрема Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ). НОК підтримав такі ініціативи НУФВСУ, як запровадження викладання навчальної дисципліни «Олімпійський спорт» (уперше у світовій практиці) й створення кафедри олімпійського спорту, організацію (1994) спеціалізованого видавництва «Олімпійська література». Заходом МОК і НОК України видається міжнародний науково-теоретичний журнал «Наука в олімпійському спорті». Офіційним періодичним виданням комітету з 1995 є часопис «Олімпійська арена». Також виходить бюлетень «Олімпійські новини від НОК України». Проводяться міжнародні наукові конгреси «Сучасний олімпійський спорт».

З 1993 під егідою НОК спортсмени України беруть участь не лише в Іграх олімпіад і зимових Олімпійських іграх, а й у змаганнях зимових і літніх Європейських юнацьких олімпійських днів і фестивалів.

НОК України підтримує тісні зв'язки з Міжнародним олімпійським комітетом, Міжнародною олімпійською академією, національними олімпійськими комітетами різних країн, українськими спортивними осередками української діаспори. Членами МОК обрано дворазового олімпійського чемпіона В. Борзова та олімпійського чемпіона й багаторазового чемпіона світу С. Бубку.

Від часу заснування НОК України його президентами були В. Борзов (1990–1998), І. Федоренко (1998–2002), В. Янукович (2002–2005), С. Бубка (з 2005).

Літ.: Золоті сторінки олімпійського спорту України. 1894–2000. — К., 2000; Енциклопедія олімпійського спорту України. — К., 2005.

Н.А. Ярко.