Україна в міжнародних відносинах/2/Дейтонські мирні угоди 1995

◀ Данте Аліг'єрі товариство

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Дейтонські мирні угоди 1995 (А. Ю. Мартинов)

Декларація прав народів Росії 1917 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДЕЙТОНСЬКІ МИРНІ УГОДИ 1995. Угоди, які стали результатом складного переговорного процесу про припинення громадянської міжконфесійної війни на території Боснії та Герцеговини, пов’язаної з розпадом Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Переговори тривали в серпні — листопаді 1995 на американській військовій базі поблизу містечка Дейтон (штат Огайо) за участю президента Союзної Республіки Югославія С. Мілошевича, а також президента боснійських мусульман А. Ізетбеговича та президента Хорватії Ф. Тунджмана. Підписання угод відбулося 14 грудня 1995 в Парижі. Вони передбачали відмову Сербії від підтримки боснійських сербів з метою створення «Великої Сербії», а Хорватії — від приєднання земель боснійських хорватів. Сербія та Хорватія визнавали суверенітет та територіальну цілісність Боснії та Герцеговини. На цій території створювалася конфедерація у складі Хорватсько-мусульманської федерації та Республіки Сербської. На заміну миротворцям ООН з 1 січня 1996 на території Боснії та Герцеговини діяли миротворці НАТО. Однак за домовленістю з НАТО тут залишалися миротворчі підрозділи країн, в тому числі України, які не були членами цієї організації, але були готові продовжувати миротворчу місію, спираючись на положення її програми «Партнерство заради миру». Унаслідок цього миротворча операція в Боснії та Герцеговині стала важливим етапом у налагодженні оперативної співпраці у миротворчій діяльності між Україною та НАТО. Український контингент, який діяв тут від 1992 за мандатом Ради Безпеки ООН, гарантував безпеку сербів, мусульман та хорватів у містах Сараєво, Травнік, Горажде, Баня Лука, Тузла, залишався на території Боснії та Герцеговини впродовж 1996–1999. У травні 1999 за рішенням Верховної Ради України українські миротворці передислоковані з території Боснії та Герцеговини на територію Косово.

Д.м.у. покінчили з «гарячою» фазою громадянської та релігійної (цивілізаційної) війни у Боснії та Герцеговині. 2006 НАТО передало відповідальність за безпеку в Боснії та Герцеговині Європейському Союзу. Однак створені впродовж 1996–2010 органи влади цієї республіки залишаються поділеними за етнічною та конфесійною ознаками. Триває переговорний процес про надання Боснії та Герцеговині статусу асоційованого члена Європейського Союзу.

Літ.: Шилова А. В. Роль України в процесі врегулювання конфлікту у Боснії та Герцеговині (1992–1996). — К., 1997; Гуськова Е. Вооружённые конфликты на территории бывшей Югославии. — М., 1999; Безрученко В. І. Політика міжнародного співтовариства по врегулюванню конфлікту в Боснії та Герцеговині (1992–1995 рр.). — К., 2006.

А. Ю. Мартинов.