Україна в міжнародних відносинах/2/Данія

◀ Давоський економічний форум

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Данія (А. Ю. Мартинов)

Данте Аліг'єрі товариство ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДАНІЯ — королівство в Західній Європі на півострові Ютландія та прилеглих островах. Площа 43 тис. км² (без Фарерських островів і Гренландії). Населення 5,261 млн. осіб (2007). Столиця м. Копенгаген. Данії належать Гренландія і Фарерські острови, які мають самоврядування. За державним устроєм Д. — конституційна монархія. Глава держави — з 1972 королева Маргарете II, яка здійснює законодавчу владу разом з однопалатним парламентом — фолькетінгом. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Як централізоване королівство Д. постала в 10 ст. За Кальмарською унією під владою датської монархії об'єднано Данію, Швецію (з Фінляндією до 1523), Норвегію (з Ісландією). У роки релігійної Реформації Д. стала протестантською країною, що вирішальним чином вплинуло на ментальність датчан. 1814 вона втратила Норвегію, яка перейшла під контроль Швеції. 1849 стала конституційною монархією. Внаслідок розвитку модерної демократичної політичної системи в країні були засновані ліберальна партія «Венстре» (1870), а через рік — Соціал-демократична партія Данії, які донині складають основу урядових коаліцій. Унаслідок об'єднання Німеччини 1870 Д. втратила частину Шлезвігу.

У роки Першої світової війни Д. була нейтральною державою. 1918 вона надала незалежність Ісландії, яка перебувала в унії з нею до 1944. Під час Другої світової війни країна була окупована нацистською Німеччиною. У жовтні 1945 Д. стала членом ООН. 1947 отримала фінансову допомогу від США за планом Маршалла та визнала американські військові інтереси в Гренландії. Підтримує тісні зв'язки з Великою Британію, разом з якою у 1962–1972 була членом Європейської асоціації вільної торгівлі. 1 січня 1973 Д. стала членом Європейського Економічного Співтовариства. Водночас критично ставиться до створення наднаціональних органів влади в Євросоюзі. 1992 датчани лише з другої спроби ратифікували Маастрихтський договір. Копенгаген виторгував для себе відмову від участі у спільній зовнішній та оборонній політиці Євросоюзу, а також неучасть у Монетарному союзі ЄС та збереження національної грошової одиниці датської крони. Д. є членом НАТО з 1949. Підтримувала дії США в Афганістані та Іраку (2001–2003). 2009 колишній датський прем'єр-міністр А. Фог-Расмуссен став Генеральним секретарем НАТО.

Данія визнала незалежність України 31 грудня 1991 та встановила з нею дипломатичні відносини 12 лютого 1992. У жовтні 1992 була підписана українсько-датська угода про взаємний захист інвестицій. Українсько-датські відносини зазнали періоди і стабільного розвитку, і занепаду. 2002 внаслідок скорочення кількості дипломатичних представництв Д. навіть закрила своє посольство в Києві. Знову воно було відкрито 2006, коли з'явилися нові контракти в галузі сільського господарства та суднобудування.

У листопаді 2009 Д. дала згоду на будівництво у своїх водах Північно-європейського газопроводу. Країна вважається світовим лідером з розробки та використання енергозберігаючих технологій, що створює додатковий потенціал для інтенсивного розвитку українсько-датських відносин.

Літ.: История Дании с древнейших времен до начала XX века. — М., 1996; Поульсен Е. История Дании. — М., 2005.

А. Ю. Мартинов.