Україна в минулому/8/Образок до сходознавчих наукових перекладів А. Кримського
| ◀ Епілог львівського середовища малярів вірменського походження: майстри середини XVII – першої половини XVIII ст. | Україна в минулому. Випуск VIII Образок до сходознавчих наукових перекладів А. Кримського (Ігор Гирич) |
Родина Реріхів і Київський музей західного та східного мистецтва ▶ |
|
ІГОР ГИРИЧ
Попередником знаменитих “Жерел до історії України-Руси” є “Виїмки з жерел до історії України-Руси”, де М. Грушевським ледь чи не вперше в нашій історіографії була здійснена спроба перекладу українською мовою низки документів східних авторів. На цьому він не збирався зупинятися і, користаючи з нагоди нав'язання листових контактів з А. Кримським[1], мав наміри продовжити орієнтальне джерелознавство української історії.
Агатангела Юхимовича у спілкуванні з істориком, крім регулярного надходження періодичних видань НТШ, цікавила передусім літературно-етнографічна тема: можливості опублікування його прозових творів, а також поезій С. Руданського та подільських казок Димінського, що зберігались у його власному архіві[2]. М. Грушевського ж найбільше цікавили мовознавчі здібності А. Кримського, які б стали у пригоді у виданні товариством джерел з історії України східного походження. Тому львівський професор запропонував А. Кримському взяти на себе переклади східних авторів з давньоукраїнської історії.
У березні 1898 р. А. Кримський з Бейрута відповів на це запрошення М. Грушевського листом, в якому писав:
“Що до Вашого зазиву взяти на себе переклад і впорядкування східних джерел до української історії — то я на те охоче даю згоду. Сподіваюсь, що Вас цікавлять не тільки найстарші арабські історії чи матеріали, але й новіші і коли так, то варто було б переложити вдруге “Подорож Макарія патріарха Антиокийського”, бо переклад Муркоса повен помилок дуже грубих (я тут роздобув арабський рукопис порівняв з перекладом). Та й до праці Гаркаві можна поробити чимало корисних доповнень”[3].
На жаль, з невідомих причин цю працю А. Кримський не довів до кінця, і в наступних листах до Львова більше до цієї теми не повертався.
——————
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.