Твори (Шевченко, 1959–1963)/3/Хустина

Повне видання творів Тараса Шевченка. Том III
Тарас Шевченко
Хустина
• Інші версії цієї роботи див. Хустина Чікаґо: видавництво Миколи Денисюка, 1962
ХУСТИНА.

 Чи то на те Божа воля?
 Чи такая її доля?
 Росла в наймах, виростала,
 З сиротою покохалась.
5 Неборак, як голуб, з нею,
 З безталанною своєю,
 Од зіроньки до зіроньки
 Сидять собі у вдівоньки;
 Сидять собі, розмовляють,
10 »Пречистої« дожидають.
 Дождалися… З Чигирину
 По всій славній Україні
 Заревли великі дзвони,
 Щоб сідлали хлопці коні,
15 Щоб мечі-шаблі гострили
 Та збирались на весілля,
 На веселе погуляння,
 На кроваве залицяння.

У неділеньку та ранесенько
20Сурми-труби вигравали,
В похід у дорогу славні компанійці
До схід сонечка рушали.
Випровожала вдова свого сина,
Ту єдиную дитину;
25Випровожала сестра свого брата,
А сірому — сиротина;
Випровожала, коня напувала

До зірниці із криниці,
Виносила збрую — шаблю золотую
30І рушницю-гаківницю.
Випровожала три поля, три милі,
Прощалася при долині,
Дарувала шиту шовками хустину,
Щоб згадував на чужині.

35 Ой, хустино-хустиночко,
 Мережана-шита!
 Тілько й слави козацької —
 Сіделечко вкрити!

Вернулася, журилася,
40На шлях битий дивилася,
Квітчалася, прибиралась,
Що-день Божий сподівалась,
А в неділеньку ходила
Виглядати на могилу.

45 Мина́ літо, мина́ й друге;
 А на третє — линуть
 Преславнії компанійці
 В свою Україну.
 Іде військо, іде й друге,
50 А за третім стиха —
 Не дивися, безталанна! —
 Везуть тобі лихо:
 Везуть труну мальовану,
 Китайкою криту,
55 А за нею з старшиною
 Іде в чорній свиті
 Сам полковник компанійський,
 Характерник з Січі;
 За ним ідуть есаули,
60 Та плачуть, ідучи.
 Несуть пани есаули
 Козацькую збрую:

 Литий панцир порубаний,
 Шаблю золотую,
65 Три рушниці-гаківниці
 І три самопали.
 А на зброї… козацькая
 Кров позасихала.
 Ведуть коня вороного, —
70 Розбиті копита…
 А на йому сіделечко
 Хустиною вкрите.
Орська кріпость.