Твори (Шевченко, 1959–1963)/2/Розрита могила
| ◀ Три літа | Повне видання творів Тараса Шевченка. Том II Розрита могила |
Чигирин ▶ |
|
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
5Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
»Молилася, турбувалась,
10День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
15Панувала і я колись
На широким світі.
Панувала… Ой, Богдане,
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
20На свою Вкраїну,
Що колишучи співала
Про свою недолю,
Що співаючи ридала,
Виглядала волю.
25Ой, Богдане, Богданочку!
Якби була знала, —
У колисці б задушила,
Під серцем приспала!
Степи мої запродані
30Жидові, німоті;
Сини мої на чужині,
На чужій роботі;
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
35І могили мої милі
Москаль розриває…
Нехай риє, розкопує, —
Не своє шукає…
А тимчасом перевертні
40Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
45Помагайте, недолюдки,
Матір катувати!«
Начетверо розкопана
Розрита могила…
Чого вони там шукали?
50Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби то,
Якби то не найшли те, що там схоронили…
Не плакали б діти, мати не журилась…
1843. 9. X.
Березань.