Твори
Маркіян Шашкевич
Розпука
• Інші версії цієї роботи див. Розпука Київ: Радянський письменник, 1960
РОЗПУКА


Поза тихими водами
Сумно та й смерклося;
О, як голос меж горами,
Щастя розбилося!

Летить ворон чорнокрилий,
За ним загуділо,
Щастя моє, гаразд милий
Навіки зниділо.

Тяжко голубу малому
Гори перебити,
Ой, ще тяжче безрідному
На сім світі жити.

Ти, зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько:
Най розпука та й лютая
Вирве ми серденько.