Твори (Франко, 1956–1962)/18/Твої очі погідні, як той супокій…
| ◀ Ах, сміймося трохи, коли на хвилину… | Твори в 20 томах Том XVIII «Твої очі погідні, як той супокій…» (Жан Мореас) пер.: Іван Франко |
Старий заєць ▶ |
|
V..
Tes yeux sereins comme le calme.
Твої очі погідні, як той супокій
На поверхні морській,
Мені мовлять: ми будем ті пальми тінисті
Над тобою в тривожному сні;
В твоє грішнеє серце — так мовлять мені —
Ми надихаєм помисли чисті,
Супокій й проміння ясні.
Твої очі говорять мені:
Бідний хлопче, криваві зовсім твої ноги
Від лихої дороги;
Та невжеж їм блукати тягом
Пустинею тою?
Над убогим твоїм нічлігом
Будем зіркою ми золотою.
Ми криниця, що в ній
Повно ласки й любови на дні;
Будем вранці твій дзвін,
А по праці музики гучні,
Бідне, змучене серце. — Отак
Твої очі говорять мені.