Твори (Франко, 1956–1962)/14/Цар і аскет/Присвята
Твори в 20 томах Том XIV Цар і аскет Присвята |
I ▶ |
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/43/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._14._%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%281959%29_-_page_174.png/500px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._14._%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%281959%29_-_page_174.png)
ПРИСВЯТА
СЕРГІЮ І. ЩЕРБАТСЬКОМУ
В непривітній, далекій чужині,
В наддунайській столиці шумній,
Мов криницю посеред пустині,
Я найшов Тебе, друже Ти мій.
І як рад, хто в пустині кочує,
Край криниці в жару спочивать,
Так і я, одинокий в тім здвизі,
Із Тобою любив розмовлять.
Як криниця і небо і зорі
Відбива на перловому дні,
Так слова Твої чесную душу,
Світлий ум виявляли мені.
Про індійську країну чудову,
Про індійського духа розвій
Ми не раз заводили розмову —
Тут уважний слухач був я Твій.
Так прийми ж оцю вбогую пісню,
Одну вітку з індійських дібров,
Яко спомин далекого друга,
Наших щирих братерських розмов.