Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Чорний кольор
| ◀ Мене забудь | Твори. Том I I. Поезії лїричні. Чорний кольор |
Не дивуйтесь, добрі люде… ▶ |
|
5. Чорний кольор.
[З польского.]
Щоб співати кольор чорний,
Дала-сь голос твій.
І тобі їдній покорний
Я співаю кольор чорний,
Бо то кольор мій!
Сумне моє житя бу́ло,
Як і кольор той!…
Як згадаю то, що́ бу́ло,
То що бу́ло й не минуло, —
Вмию ся сльозой!…
І тепер я сиротою, —
То певная річ!
Нема серденьку покою,
Воно сумне, як порою
Осїнняя ніч…
І чекає житя́ чорне
Сироту мене;
Бо як мила не пригорне,
Як гадаю, житя чорне
Як смерть не мине.
І при гробі не заплаче
Нїхто в чужинї,
Хиба чорний крук закраче,
Чорна хмаронька заплаче
Дощем по менї.
Тяжко, тяжко, що на гробі
До судного дня
Не прийде нїхто в жалобі,
Не подумає на гробі,
Хиба ніч їдна.