Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Калино-малино

Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Калино-малино
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Калино-малино
Львів: Товариство «Просвіта», 1912
17. Калино-малино.

Калино-малино,
Ряснеє дере́вце!
Хто-ж тебе пригорне,
Дївчинонько серце?

Тяженько здихнула,
Дївчинонька каже:
»Той мене пригорне,
Хто косу завяже!«

Голова хитнулась,
Коса розвинулась,
До білої шиї
Шовком пригорнулась…

Косо, пишна косо!
Хто тебе завяже?…
»Хто мене завяже, —
То віночок скаже.«

Василечку милий,
Любий та коханий!
Зелен барвіночку —
Віночку рутяний!

Хто-ж тебе, віночку,
Розплїтати буде?
»Запитайте, люде,
Мої білі груди!«…

Місяця підповня
Пишні половини —
Груди, білі груди
Милої дївчини!


По кім ви здихне́те
Сердешно з півно́чи?
»По кім ми здихне́мо —
Знають карі очи!…«

Чароньки дївочі —
Горять чорні очи,
Як в чистому небі
Зорі о півно́чи!…

Очи, ясні очи!
Зорі над зорями!
По кім ви зальлєтесь
Першими сльозами?

»По кім ми заплачем —
Не питайте, люде:
Тому перша слїзка,
Хто наш милий буде!

Спаде перша слїзка,
Здихнуть білі груди;
По кім здихнуть груди,
Того вінок буде…

Хто вінок розвяже,
Той косу завяже,
Той дївча пригорне,
Щиру правду скаже.«

17. II. 1858.