Відкрити головне меню

Вікіджерела β

Тарасова нічъ

Тарасова нічъ (1860
Тарас Шевченко
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний кулішівкою. • Існують інші версії цієї роботи: Тарасова ніч



ТАРАСОВА НІЧЪ


ПОЭМА


ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.








ПЕТЕРБУРГЪ
1860.


сторінка




ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ

съ тѣмъ, чтобы по отпечатаніи представлено было въ Ценсурный
Комитетъ узаконенное число экземпляровъ. С. Петербургъ, 18 мая
1860 года.

Ценсоръ В. Бекетовъ.






ВЪ ДРУКАРНІ П. А. КУЛІША.

сторінка

ТАРАСОВА НІЧЪ.




На роспу́тті кобза́рь сиди́ть
Ta на ко́бзі гра́е;
Круго́мъ хло́пці та дівча́та —
Якъ макъ процвітае.
Гра́е кобза́рь, виспівуе,
Вимовля́ слова́ми,
Якъ Москалі, Орда́, Ляхи́
Бились съ козака́ми;
Якъ збіра́лась грома́донька
Въ неділеньку въ-ра́нці;
Якъ хова́ли коза́ченька
Въ зеле́німъ байра́ці.
Гра́е кобзарь виспівує —
Ажъ ли́хо сміе́тця....

.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .

»Встае́ хма́ра зъ-за Лима́ну,
А друга́я съ по́ля;
Зажури́лась Украіва —
Така́ іі до́ля!
Зажури́лась, запла́кала,
Якъ мала́ дити́на.
Ніхто́ іі не ряту́е....
Коза́чество ги́не;
Ги́не сла́ва, ба́тьківщина;
Нема́е де дітись;
Вироста́ють нехри́щені
Коза́цькві діти;
Коха́ютця невінчані;
Безъ попа́ хова́ють;
Запро́дана Жида́мъ віра.
Въ це́ркву не пуска́ють!
Ясъ та Галичъ воле криє,
Ляхи́, унія́ти
Наліта́ють, — нема́ кому́
Пора́доньки да́ти.

Обізва́вся Налива́йко —
Не ста́ло Кривчи́ни!
Обізвавсь коза́къ Павлю́га —
За не́ю поли́нувъ !
Обізва́всь Тара́съ Тряси́ло
Гірки́ми сліза́ми:
»Бідна моя́ Украіно,
»Сто́птана Ляха́ми!«

.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .

»Обізва́всь Тара́съ Тряси́ло
Віру рятува́ти,
Обізва́вся, оре́лъ си́зий,
Та й давъ Ляха́мъ зна́ти!
Обізва́вся панъ Тряси́ло:
»A го́ді жури́тьца!
»A ходімъ лишъ, панибра́ти,
»Съ Поляка́ми би́тьця!«

»Вже не три дні, не три но́чи
Бъе́тця панъ Тряси́ло.
Одъ Лима́на до Труба́йла
Тру́помъ по́ле кри́лось.
Изнемігся коза́ченько,
Тя́жко зажурився,
А пога́ний Конецьпо́льский
Ду́же звесели́вся ;
Зібра́вь шля́хту всю до-ку́пи,.
Та й ну частува́ти.
Зібра́въ Тарасъ коза́ченьківъ —
Пора́ди проха́ти:
»Ота́мани това́рищи,
»Брати́ моі, діти!
»Да́йте мині пора́доньку,
»Що бу́демъ роби́ти?
»Бенкету́ють вра́жі Ляхи́
»На́ше безголо́въе.»
— »Неха́й собі бенкету́ють,
»Неха́й на здоро́вье!
»Неха́й кля́ті бенкету́ють,
»По́ки со́нце зайде,

»A нічъ-ма́ти дастъ пора́ду, —
»Козакъ Ляха́ зна́йде.«

»Лягло́ со́нце зa горою,
Зірки́ засмя́ли,
А козаки́, якъ та хма́ра,
Ляхівъ обступа́ли.
Якъ ставъ місяць середъ не́ба,
Ревну́ла гарма́та;
Проки́нулись Ляшки́-панки́ —
Нікуди втіка́ти!
Прокинулись Ляшки́-панки́
Та й не повста́вали:
Зійшло́ со́нце — яшки́-панки́
По́котомъ лежа́ли.

»Черво́ною гадю́кою
Hecé Альта вісти,
Щобъ летіли крюки́ съ по́ля
Ляшківъ-панківъ істи.
Налетіли чо́рні крюки́
Вельмо́жнихъ буди́ти;


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.