Суспільна будова/Просте гуртування і скупчування людей
| ◀ IV. Засадничі форми людського гуртування | Суспільна будова V. Просте гуртування і скупчування людей |
VI. Верстви ▶ |
|
Простими гуртами і скупинами ми назвали такий звязок між людьми, який означається якоюсь однією лінією звязку (однією прикметою). Які-ж ми знаємо однолінійні звязки в сучасному цивілізованому і культурному суспільстві?
Це будуть передовсім такі суспільні явища:
I. Породи:
1. Раса — одріжняються раси за фізично-анатомичними прикметами людей: ріжний колір шкури (біла, жовта, червонаста, чорна), ріжне волосся, будова черепа, розріз очей, форма носа і ин. Звідки взялися раси — наука ще не знає. Люди, що належуть до ріжних рас, почувають до себе (будучи на низчих щаблях розвитку) неприхильність, не мішають крони, часто ворогують. Сучасна Америка є полем бою ріжних рас (білої, чорної, жовтої). У Европі характер расової неприхильности помічається у відносинах до жидів (»антисемітизм«). На вищих щаблях розвитку расова несимпатія иноді перемагається, чому стає можлива шлюбна мішанина. Такі »під-раси«, як креоли (мішанина іспанців з індійцями у південній Америці), мулати (мішанина білих з муринами) і ріжні метиси виникли від змішування рас.
Доки істнуватимуть раси, доти буде расовий антаґонізм (змагання) між людьми.
Раса є гурт закритий і неорґанізований.
2. Поголів'я (стать) — при боротьбі чоловіків і жінок виникають скупини орґанізовані, але вони маленькі. Це гурти загалом закриті і неорґанізовані.
3. Вікові гурти — люди одного віку мають нахил гуртуватися солідарно. Кожний віковий гурт поступово переходить (з бігом часу) в другий аж до старости і смерти. У нас на Україні ще недавно були цікаві парубоцькі і дівоцькі скупини, які в нашій літературі мають неправильну назву »громад«.
Вікові гурти є закриті і неорґанізовані.4. Родина, рід і племено. Ці скупини є солідарні, проміжні і орґанізовані. Родина грає величезну роль в житті: хоч ця скупина дуже мала, але разом з тим дуже поширена. Від типу родини залежить виховання дітей і загальний характер суспільства.
Рід є сполучення кількох родин, а племено — сполучення кількох родів. Родова і племенна орґанізація тепер є лише у примітивних дикунів (азіяцьких, африканських, австралійських і американських автохтонів).
II. Гуртування:
1. Мовне (лінґвістичне): люде, що розмовляють однією мовою, солідаризуються про сутичках з иншими мовними гуртуваннями. В сполученні мовних з територіяльними і державними гуртуваннями витворюється верства (складна скупина), що називається нацією. (Про це далі).
Мовні гурти неорґанізовані і проміжні, близчі до закритих. Грають незвичайно важну роль в суспільстві. Натуральна основа для утворення суспільства.
2. Земляцтва — гурти, що виникають в наслідок ріжних територіяльних умов (при стихійних нещастях, при розподілі господарських вигод, напр. при будові залізниць, шкіл, фабрик, адміністративних осередків і тп. завжде утворюються територіяльні гурти або земляцтва, що змагаються між собою і дуже солідарні внутрі себе).
Це гурти — значить неорґанізовані і проміжні (близькі до відкритих).
3. Маеткові гуртування: бідні, заможні, багатирі — хто не знає цих гуртів? Вони неорґанізовані, майже закриті, внутрі солідарні, поміж собою перебувають в постійній боротьбі. Їхньою боротьбою наповнене суспільне життя.
4. Ріжноправні гурти, що одріжняються ріжним рівнем прав: від безправних до привілейованих. Як і попередня катеґорія — перебувають у безупинній боротьбі між собою, солідарні внутрі себе. Їхня боротьба наповнює життя. В більшости неорґанізовані і майже закриті. Бурхлива зміна цих гуртувань відбувається підчас революцій.
III. Спілки і товариства: вони є свідомим витвором людей.
1. Реліґійні спілки — вони орґанізовані і одкриті. Грають велику роль в житті. Як церкви — належуть до типу примусових колективів. Керуючий шар відірваний від підлеглого. Як секти — належуть до демократичних скупин.
2. Професійні спілки — орґанізовані, проміжні, близькі до закритих. Внутрі солідарні. Грають дуже важну роль. При сполученні мовної, правової, маєткової, иноді реліґійної ознак витворюється каста (сучасні касти в Індії є складні верстви).
3. Партійні товариства — орґанізовані, відкриті скупини.
4. Господарські, наукові, мистецькі і всякі (спортові, добродійні, розважні, пропаґаційні, інформаційні і т.д.) товариства. Орґанізовані і відкриті. З їх особливо велику ролю в історії суспільства грають господарські, наукові і мистецькі товариства (ліґи, брацтва і т.п.).
Породи, гурти, спілки і товариства — це основні форми простих людських об'єднань. Породи — означені природою, гурти — стихійні або випадкові сполучення, спілки і товариства — орґанізовані свідомо з певною метою, во імя певних інтересів. Звязок по одній лінії рідко виявляється, в більшости ж виступають складні сполучення — верстви.