Суржик для інтеліґенції/Алґоритм термінологічного пошуку

 
АЛҐОРИТМ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ПОШУКУ

Для себе я виробив ось який алґоритм науково-технічного перекладу (можна застосовувати не лише в науці):

1) Добре освоїтися в певній області знань;

2) Постаратися, пам'ятаючи суть явища, разом з тим „забути" чужомовні терміни, які Ви засвоїли, вивчаючи предмет за чужомовними джерелами;

3) Викликати в уяві ті образи, емоції, настрої, логічні зв'язки та асоціяції, які супроводжують ваше особисте сприйняття та розуміння предмету;

4) Спромогтися виразити всі ці пов'язання українським словом, яке і стане новим українським терміном. Після чого всі, хто йде за вами, змушені будуть змиритися і запам'ятати точне значення терміну, - незалежно від того, чи їхні особисті емоції співпадають з вашими, - хоча в спеціялістів одного профілю асоціятивні емоції та логіка переважно схожі. Передбачається також, що Ви добре чуєтеся в глибинах рідної мови; якщо ні - берете до рук синонімічний словник звичайної (побутової) мови (боронь Боже - спеціяльний технічний!). Але припустімо, що ваші пошуки зазнали фіяско. Тоді:

5) Лише після описаних вище чотирьох процедур Вам дозволено, у випадку невдачі сумлінно переведених спроб (1) - (4), згадати первісний чужомовний термін і спробувати його перекласти, але не як спеціяльний термін, а як звичайне англійське, німецьке, чи иньшої мови слово, котре у власному мовному середовищі має відповідне емоційно-мотиваційне навантаження і означає якийсь простий предмет, просту дію, ознаку чи стан. Не лякаймося простих слів. Знаєте, як на́рід великої культури, Французи, називають ґальванічний елемент? - стопка або купка (pile). Атомний реактор - атомна купка. Гарно, правда? Ми часто в назовництві забуваємо, що „не святі горшки ліплять". Скажімо, резонанс це є дослівно відзвук (sonner - звучати). Чим погане слово? Нині розповсюджений в „Інтернеті" термін site (сайт) не означає нічого таємничого, а перекладається всього-лиш як сторона, ца́рина, царинка, сторінка, сторононька, обі́йстя, домівка, те́рен; тоді page мало-б значити картку при такій домівці[38].

6) Власне первісне, емоційне, не наукове значення чужого слова слід пробувати описати українським відповідником. Приклад: поширений термін спрей мав-би перекладатись, як фуркавка, прискавка. Нерідко чужинецькі слова своїм звучанням викликають неадекватні асоціяції, шкідливі з точки зору вироблення правильного сприйняття нових понять. Середня школа витрачає зайві зусилля на призвичаєння учнів до чіткої вимови таких слів, як „перпендикуляр" (простопад). У „Новинах" Львівського телебачення 16го жовтня 2000го року я зазнав незрівнянної насолоди відмолоджуючого реготу, тричі учувши у теле-репортажі про координальні покращання, зміни, ще там щось - у зв'язку з присвоєнням статусу „національного" наступному з черги задолизному закладові. Бідацтво в телестудії, - яке скінчило повний курс навчання у якомусь, на той час іще не національному, інституті, - так і не змогло збагнути ріжниці між кардинальним (ґрунтовним, глибоким, важним) і координатним (спів-відмітним, спів-помірним, спів-рядним, рівнорядним, правце́вим, рядовиковим, спів-упорядним).

Чи багато з нас, шановні Читачі, утримався від спокуси уявити собі, як кимсь немилосердно трясе, вперше почувши незнайоме слово стрес? Мало хто здає собі справу з того, що модне поняття стрес не має нічого спільного з відчуттям підгицкування, і далеко не обмежується колом потрясінь. Непотрібних асоціяцій не виникало-би, якби рідні мудрагелі одразу переклали стрес як зусилля, напруга, тиск, пригнічення, тягар, напруження…

7) Часто чужі наукові слова вже є комбінацією старої греки чи латині. Не біда - у Греків вони теж щось означали. Приклад: значення відомого терміну біфуркація в українській мові точно передається простим словом ростік, яке означає розділення русла річки на два рукави. Але радитись потрібно у тієї мови, якою первісно створювався термін, а ніколи - у спотворених проміжних перекладах (не має значення, ро́сийських, чи якихось иньших). Якщо нетерплячий Читач іще не кинув читати, то можу його втішити, що половину алґоритму ми вже перейшли;

8) Припустімо, що ми і далі не є задоволені нашим перекладом. У цьому випадку можемо собі дозволити поцікавитись - а як трактують відповідне поняття власне ті иньші мови, до яких ми поки-що не бажали звертатись. Приклад: англійське многовиддя (є такий ґеометричний термін - manifold) Французи перекладають як різноманіття - може і нам варто піти услід? На цьому етапі можна звернутись і до слов'янських мов, але з обов'язковим поверненням до пункту (6).

Якщо попередні вісім (!) кроків не привели до перемоги, - щойно тепер хай буде нам дозволено наважитись на відчайдушний дев'ятий крок:

9) Звертаємось до „общепонятного" „братово́го", як такого, що ним, на жаль, володіємо, і до нього призвичаєні краще, чим до рідного (з причини угро-фінського, навпіл з тюркським, походження, я не відніс цього языка до попереднього пункту, де йшлося про слов'янські мови).

10) І знову-ж обов'язково переходимо процедуру (6). Переважно професійні продуценти сучасних спеціяльних словників одразу починають з кроку (9), і ним-же й закінчують, рідко завдаючи собі труда перейти хоча-б часткове очищення процедурою (6). З десяти кроків спромагаються від сили на два, та й те - в найгіршому варіянті! На завершення - крок останній, 11й:

11) Якщо, мимо всіх старань, Вам прийшлось узяти на душу гріх вчинку (9), - не забудьте покаятись при черговій сповіді і пожертвуйте частку гонорару за сотворений Вами „український" спеціяльний словник на якусь дійсно українську Церкву - задля спокути. Нумо прагнути, щоб Україна одержала такі науково-технічні, правничі, бизнесові (ділові), економічно-банківські, військові, спортивні, технічно-прикладні (ужиткові), і несть їм числа, словники, з яких в жодному разі жоден користувач не зміг-би запідозрити, що існує якась спорідненість між українською та ро́сийською мовами!

Любителям „точного" перекладу можу нагадати поширене ро́сийське слово „дежурный". Дослівним перекладом французького «être de jour» є прийняте в ро́сийському війську „быть дневальным". Українське слово „черговий" своїм змістом аж ніяк не відповідає жодному з наведених термінів, але мимо цього жодному „пуристу" від перекладів не спадає на думку критикувати цей український термін, який зовсім спокійно увійшов до мови і закріпився в ній (правильно вимовляємо черговець, так само, як провідець, провадник, а не ведучий). Подібні речі можна сказати і про слово підручник (manuel), якому, ну вже зовсім, не „відповідає" ні ро́сийське учебник, ні англійське textbook. Навіщо-ж, в такому разі, наполягати на точній кальці в иньших випадках, на зразок кальки „ключові слова" (key words - в науковій літературі, в базах даних)? Можна-би, і цікавіше, і простіше, мовити: зачіпки, гачки… Щось у наших „науківців" чи фантазії бракує, чи свободи думки, чи мислення скуте…

Другою назадкуватою дурницею є поширене серед недовірливоприскіпливих „перекладачів" небажання надавати нових значень старим словам. Це тільки український невпопад „самокритичний", надто завчений розумник не згодиться назвати, скажімо, автомобільну лєбёдку - воротилом, навоєм, мотовилом, кружцем чи кружалом. На тій дурній підставі, що обидва терміни вже використовувалися в ткацькому верстаті, що вони є „надто" народніми і „застарілими". А в иньших народів такого встиду перед своїм рідним не зустрічаємо. Поляки називають возом не тільки селянську гарбу, але і залізничний вагон, і машину, і автомобіль. І не почуваються від того селюками. Як і від стоматологічного терміну „próchnica" (карієс), по-нашому - струхніння, трухлина зубів. Або від того, що менеджмент абсолютно демократично називають наукою керування, розпорядництвом (nauka o zarządzaniu), а, скажімо, палеоліт та неоліт - відповідно „епохою лупаного та точеного каменю (epoka kamienia łupanego, gładzonego).

Передвоєнні інтеліґенти в тім відношенні значно менше комплексувалися. Наприклад, фіґуру, котра тепер називається конусом, іменували стіжком (зменшене від стіг), а фокус перед Першими совєтами українські професо́ри казали учням називати дуже романтичним, і водночас точним словом „збіросвіт". І що-ж, виростали з таких учнів знамениті вчені - нічогісінько їм не бракувало.