Струни/2/Іван Франко/Отсе тая стежечка

Струни. Том 2
під ред. Богдан Лепкий

Отсе тая стежечка (Іван Франко)
• Інші версії цієї роботи див. Отсе тая стежечка…
ОТСЕ ТАЯ СТЕЖЕЧКА.
 

Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.

Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З иншим своїм любчиком
Розмовляючи.

За її слідами я
Мов безумний біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.

Наче потопаючий
Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.


І мов нурок перли ті
На морському дні,
Сквапно так мій слух ловив
Всі слова її.

Отсе тая стежечка
Ізвивається,
А у мене серденько
Розривається.

Залягло на дні його
Те важке чуття:
Тут на віки згублений
Змисл твого буття.

Все, що найдорожшеє,
Найулюблене,
Чим душа жива була,
Тут загублене.

Чим душа жива була,
Чим пишалася…
Отсе тая стежечка,
Щоб запалася!