| ◀ Верховинець | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Яків Головацький |
Туга за родиною ▶ |
|
|
Син священика, родився 1814 р. в Чепелях, Брідського повіту, в Галичині. Ще в ґімназії збірав народні пісні та читав твори Котляревського, Квітки, Максимовича. Зійшов мало що не всю східну Галичину, Буковину й Закарпатську Україну, записуючи пісні та приглядаючись до життя народу. В духовній семінарії підійшов близько до Маркіяна Шашкевича і був його однодумцем. Скінчивши семінарію став священиком на селі, звідки перейшов на професора універсітету у Львові (1848—1867). Року 1867 переїхав до Росії. Був головою археоґрафічної комісії у Вильні. Там і помер 1888. Відомий як поет, учений і етноґраф. Його збірник етноґрафічних матеріялів оден з найбільших у нас. Під впливом Поґодіна зневірився в українське самостійництво, але любов до рідного слова зберіг до смерти.
Твори Головацького видані в «Руській письменности», т. III. Львів, 1906.