◀ Крила у вітряка | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Чорноморець (Левко Боровиковський) |
Євген Гребінка ▶ |
|
То не сірий туман
З Чорноморя піднявсь —
Піднімаються гуси то сірії;
То не хмару снігів
Буйний вітер навів —
Піднімаються лебеді білії;
Кричать гуси: гел! гел!
А за ними орел
І спускається з хмари високої.
«Не тікайте в горі.
Гуси сірі мої!
Підождіте орла, мої любії!
Я не бити хочу —
Розпитати хочу,
Чи не бачили ясного сокола?
Чи не стрітили ви
Богатир — голови,
З Чорноморії доброго молодця?»
— Коло моря убит
Чорноморець лежить;
Його ручки лежать на три штученьки,
Його ніжки на згляд
Край дороги лежать;
Крізь реберця трава пробивається,
Серед степу того
Ніхто к тілу його
Із живої душі не ласкається.
Тільки ластівки три,
З-під сідої гори,
Пригортається: перша ластівка —
Мати рідна рида
А другая — сестра;
Третя ластівка — жінка покійного.