Коломийки.

Гей плину я по Дунаю,
І так си думаю:
Нема красших співаночок,
Як у нашім краю!

 Ой нема то, ой нема то,
 Як наша країна,
 Там співає співаночки
 Кождая дівчина.



Наша славна коломийка,
Хоть вона дрібненька,
Вона мила, а все щира,
Мені солоденька.

 Як я возьму коломийки
 Співати-співати,
 Затужиш ти і заплачеш,
 Тай станеш думати.



Ой скрипочки із липочки
А струни з барвінку,
Як заграю буде чути
Аж на Україну;

 Тепер я собі заграю,
 Тепер защебечу,
 А як прийде лиха доля
 Пташкою відлечу.



Ой калина біло цвіте,
А червоно родить,
Великеє закохання
До біди приводить;

 Цвіте тернє, цвіте тернє,
 Бо коріння має,
 Хто кохання не зазнавав,
 Той жалю не знає.



 Ой гадав я, милий брате,
 Що то скрипка грає,
 А то моя чорноброва
 По саду співає;

Та гадав я, милий брате.
Що то сонце сходить,
А то моя миленькая
По подвіррю ходить.



 Коли моя миленькая
 По садочку ходить,
 Видить ми ся, що за нею
 Біла рожа сходить;

Личко твоє, милесенька,
Краснійше над рожу,
Я тя бідний молоденький
Забути не можу.



 А вжеж я ся не дивую,
 Чому мила красна,
 Коло неї вчора рано
 Впала зоря ясна;

Як летіла зоря з неба,
Тай розсипалася;
Мила зорю позбірала,
Тай замаїлася.



 Ой видиться, що хмариться,
 Дощик покрапляє,
 Ой видиться, що з-укоса
 Мила поглядає;

Ой видиться, що сердиться
Миленька на мене,
А як гляне — серце вяне
І в неї, і в мене.



Ой не знаю я бідненьла,
Де мій милий дівся,
Якби милий у гай пішов.
Гай би зеленівся.

 Не спала я цілу нічку,
 Уже день біленький,
 Ой не знаю я де дівся,
 Мій чорнобривенький.



Половина саду родить,
Половина вяне,
Половина шлюби беруть,
Половина марне:

 Половина саду родить,
 Половина всхнеться,
 Половина побереться
 Решта розійдеться.



Ой там в саді зеленая
Трава по коліна.
Ой за добрим чоловіком
Жінка як калина.

 Ой там в поли на горбочку
 Вже трава жовкніє,
 Ой за лихим чоловіком
 Жінка помарніє.



Мене мати породила
Темненької ночи,
Дала мені красне личко
І чорнії очі;
Було мені моя мати краси
Не давати,
Тільки було мені, мати
Щастя-долю дати.



Мої милі співаночки
Складані, складані,
Ой деж я вас наскладала?..
Та при моїй мамі;
Та при своїй наскладала,
В чужої забуду,
Мої любі співаночки, —
Я вас не забуду.