Струни. Том 1
під ред. Богдан Лепкий

Дезертер (Осип-Юрій Федькович)
• Інші версії цієї роботи див. Дезертир
ДЕЗЕРТЕР.

Ой сів же він при столику,
 При світлі думав,
Писанєчко дрібнесеньке,
 А він го читав.

Писанєчко дрібнесеньке,
 Листочок як сніг;
Склонив же він головоньку
 К столови на ріг.

«Ой ненечка старенькая
 Ми пише в одно,
Що там зима тяженькая,
 А їй студено;

«Нема, нема єї кому
 Врубати дрівец,
Бо їй синок, оден в дому —
 Цісарський стрілец».

І схопив ся як поломінь,
 Полетів як птак,
А вітер з ним не йде в догінь,
 Бо годі му так;

Бо він летит до матоньки
 Старої домів,
Дрівец єї врубатоньки,
 Би хатку нагрів.