Для інших версій цієї роботи див. В ясну ніч.
| ◀ Сиротина | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий В ясну ніч (Олександр Кониський) |
Моє бажання ▶ |
|
|
В ясну ніч.
В ясну ніч у садок
Вже не вийде вона,
Не пригорне мене
Не підставить чола
Під горячії губи мої!...
Не прониже мене
Її погляд палкий
І на серці на дні
Не загоїть ніхто
Превеликії рани мої.
Зрозуміла вона,
На всім світі одна,
Міг недуг і печаль
І пекельний той жаль,
Що по вік не покине мене.
Мою скорб і нудьгу
Розділяла вона,
І коханням своїм
Скільки раз, о свята,
Життя новевливала в мене!
А тепер? Ні, не жди!
Ти не прийдеш сюди...
Серце, змовкни, моє,
Старих ран не буди!