Струни/1/Сонце та хмара
| ◀ Човен | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Сонце та хмара (Євген Гребінка) |
Лебідь і гуси ▶ |
|
СОНЦЕ ТА ХМАРА.
Байка.
Ось сонечко зійшло і світить нам, і гріє,
І Божий мир, як маківка, цвіте;
На небі чистому ген хмара бовваніє, —
Та хмара надулась і річ таку гуде:
«Що вже мені це сонце надоїло!
Чого воно так землю веселить?
Хоч я насуплюся — воно таки блищить.
Я полечу йому на зустріч сміло,
Я здужаю його собою затемнить!»
Дивлюсь — і хмарами пів неба замостило,
На сонечко, мов ніччю, налягло…
А сонце вище підпливло
І хмари ті позолотило.