Над Прутом.

Над Прутом у лузі хатина стоїть,
Живе там дівчина хороша, як цвіт:

В їй очі-зірниці, що світять в ночі; —
Побачиш їх, хлопче — вмірай і мовчи!

Над Прутом у лузі не місяць зійшов,
То хлопець до кралі-дівчини прийшов;

Солодка розмова із уст їх плине, —
Тихенько дрімучий Прут далі тече.

Над Прутом у лузі барвінок вже рвуть,
До шлюбу зелені віночки плетуть!

в хатині заграли і скрипка, і бас,
А гості співають: «Веселість у нас!»