Струни/1/Дезертер
| ◀ Святий вечер | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Дезертер (Осип-Юрій Федькович) |
На могилі мого брата ▶ |
|
ДЕЗЕРТЕР.
Ой сів же він при столику,
При світлі думав,
Писанєчко дрібнесеньке,
А він го читав.
Писанєчко дрібнесеньке,
Листочок як сніг;
Склонив же він головоньку
К столови на ріг.
«Ой ненечка старенькая
Ми пише в одно,
Що там зима тяженькая,
А їй студено;
«Нема, нема єї кому
Врубати дрівец,
Бо їй синок, оден в дому —
Цісарський стрілец».
І схопив ся як поломінь,
Полетів як птак,
А вітер з ним не йде в догінь,
Бо годі му так;
Бо він летит до матоньки
Старої домів,
Дрівец єї врубатоньки,
Би хатку нагрів.