Струни/1/Вмер козак, юнак бездольний

* *
*

Вмер козак, юнак бездольний
 Кинув білий світ,
Та зоставив братам вільним
 Щирий заповіт:

Коли схочуть вас на муки
 Вислать на чужину,
Не давайтесь живцем в руки,
 Бийтесь до загину!

Бо стократно краще вмерти
 З руки махамета,
А ніж ждати в тузі смерти
 В північних заметах.

Смерть за волі оборону
 Буде вчинком мести, —
Вість про неї піде в люди
 Й викличе протести.


І западе в живі серця
 За правду обида,
До жорстоких катів мерця
 Сплодиться огида.

І научить глухих чути
 І сліпих прозріти,
Розохотить давні пута
 З ніг народніх здіти.

Колиж дасись живцем в руки
 На тяжке заслання,
Оддасись на тяжкі муки
 Й безвістне конання.

І умреш ти в самотині,
 Сам один умреш ти,
Позабутий на Вкраїні
 Змучений до решти.

І не знатиме громада,
 Що ти згинув марно,
Кати тільки будуть раді,
 Що вбили безкарно.

І про злочинство враже
 Хіба по столітку
Крадькома історик скаже
 Котам на взамітку.