Цю сторінку схвалено
8. Рідна мова.
Рідна мова, рідна мова!
Мов замер без тебе я!
Тільки вчую рідне слово —
Обізвалось мов сім'я,
Обізвався батько рідний,
Що умер за козаків;
Мов народ, учулось, бідний
Застогнав із-під ляхів.
І здається: кінь ретивий
Топче наших ворогів;
Й бачиться: Дніпро спесивий
Спину гне за-для човнів…
Понеслися наші хлопці,
Зашуміла хвиля гень…
І при місяці й при сонці
Їдуть ніччю, їдуть вдень!
Було щастя, були чвари,
Все те геть собі пішло,
І як сонце із-під хмари
Рідне слово ізійшло,
Приняло козачі річи,
Регіт, жарти, плач, печаль:
Озоветься як із Січи,
Стане сміх і стане жаль.
(Із Еленшлегера).
|
Пан посватався і взяв дівчину. |
— 164 —
