ний період (більш як 1 п.). Також добре залишати з-осени минулого року нерозпечатані рямки з медом, які роздають весною сім'ям. В Америці тепер широко вживають цілих надставок, що містять у собі близько 1 пуда запечатаного в рямках меду. (Див. мал. 2). Такі „кормові надставки“ випробувано на Харк. досл. ст. бджільництва й вони дали дуже добрі наслідки.
Нарешті, в крайньому разі можна вживати в випадках, коли в уликах мало запасів, годівлю цукровим розчином. (Одну вагову частину води на 1 вагову част. цукру). Давати розчин треба зразу великими порціями по 1–2 кіло на сім'ю.
2. Далі, сильно впливає на успішність весняного розвитку сім'ї кількість бджіл, що вийшла з зимівлі. В. Нестероводський на Голосіївській дослідній пасіці одержав цікаві дані що до цього питання: в 20 сім'ях було визначено рано на весні кількість бджіл та дітви й за ними провадили протягом сезону однаковий догляд. Після медозбору виявилося, що сім'ї, які мали 1 квітня понад 1000 грам, бджіл (пересічно 1400 гр.), дали по 12 кіло меду, на вулик, сім'ї ж, що мали 900 гр. бджіл, дали по 4 кіло, а в сім'ях, що мали з весни 400–500 гр., бджоли до осени майже зовсім загинули.
Звичайно, що найкращий спосіб досягати найбільших наслідків — це зовсім не держати на пасіці слабих сімей. Давно доведено, що корисніше мати 10 сильних сімей, а ніж 20 слабих.
3. Для розвитку розплоду потрібна досить висока температура. Для того, щоб її підтримувати в улику, бджоли мусять з'їдати багато меду; так би мовити, перероблювати його в свойому організмі на теплову енергію. Так ось, щоб допомогти бджолам зберігати тепло в улику та підтримувати сталу температуру, пасічникові неодмінно потрібно турбуватися про утеплення вуликів, особливо рано на весні після вистави. Для цього зверху вулика кладуть повсть, солом'яні мати або подушки із стружками. Порожні місця за діяфрагмою (перегородкою) заповнюють листям, соломою або стружками.
4. Успішний розвиток сім'ї значною мірою залежить від якости самої матки. Відомо, що під старість несучість матки зменшується, а матки після 3 років значно менше кладуть яєць. Для характеристики червління матки по роках можна навести тут таку звідну таблицю:
| Вік матки | Примітка | ||||
| 1 рік | 2 роки | 3 роки | 4 роки | ||
| Червління | 12,60 | 12,80 | 12,00 | 10,74 | За даними Буткевича[1] |
| Медозбір | 8,70 | 9,07 | 8,07 | 6,29 | за Brunnich'om[2] |
Як видно, продукційність матки буває найбільша на другий рік її життя. Тому на третій рік треба обов'язково змінювати матну, инакше бо вона значно зменшить силу сім'ї.
Треба ще зазначити, що иноді в вуликах трапляються різні дефективні (ненормальні) матки. Звичайно їх легко виявити по неве-
