повсть
повсть
|
Повсть, ті и ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. Повсті́ би́ти. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924