йому почала подобатися, він забажав, щоб вона полюбила його. Та, на диво, перстень і тут показався безсильний. Коли Іван бажав, щоб вона в тій хвилині прийшла до кухні або на подвіря, щоб поклепала коня по шиї або вдарила його по плечі, щоб засміялася або розгнівалася — все те сповнювалось йому зараз. Але найгарячіші його бажання, щоб вона полюбила його, зоставалися несповнені. В її присутності він чув себе несмілим і несвобідним, чув, що від неї віє якимсь холодом, якимсь духом чужим і незрозумілим для нього, що ставав непрохідною стіною між ними навіть тоді, коли вона сміялася, жартувала з ним і клепала його по плечі.
— Дарма, — подумав вкінці Іван, — видно, її вдача сильніша, ніж того стовпа, і мій перстень не може її змінити. Ну, таке діло не горить. Може то час потрохи змінить. Може, як побачить мою поміч, пізнає мене, то й…
І він покинув робити досвіди з перснем, сидів, дивився безучасно, слухав, що розповідали слуги, і мовчав.
А в віллі тимчасом порозташльовувалися²³) шевчині, кравчині, модистки, працюючи над шлюбною виправою для панночки. Князь і княгиня, одержавши від будучого зятя значний завдаток на дочку, цілими днями бавилися поза домом, розуміється, кожне осібно в своїм кружку. Панна Ніна також рідко коли припи-
84
