— Знаю, що молоді люди не мають культу для клясиків минулого. Але сильні індивідуальности вміють самі орієнтуватися, що їм читати, і звичайно знаходять поживу для духа в творах про геройські діла. Жаль, що ваша ґувернантка не вміла вашого голоду сензації заспокоїти творами Юлія Верна, Вальтера Скота, Дікенса з його гаслом любови ближнього та зрозуміння і порозуміння між ворожими силами капіталу і праці. Ліком на лихі сензаційні книжки може бути для вас ліпша книжка сензаційна як от Верна — оптиміста з часу відкриття та винаходів. Ті твори се останки романтичної літератури… Тут автор мусить мати більше снаги і уяви та й сили нервів на опис дій і сцен і місцевостий нечуваних, неістнуючих — але мистець досягає тих вершин — як і автор психольоґічних романів. Письменників — авторів світової слави є богато; — з їхніх книг можна зложити піраміди вищі від пірамід Єгипту. Життя не стало би нам перечитати всі добрі книжки. Шкода тратити дорогий час на читання зовсім безвартних книжок.
Такий Діма батько дає триста томів. Сам його твір Le comte de Monte Christo — заповнює дванацять томів. А цей твір має притягальну силу, завертає справді уми молодих людий безмежно буйними вигадками та ефектовними сценами. А все таки могли б ви знайти в цього автора дещо ціннішого.
Одушевлений реліґією гуманности французький письменник Віктор Гіґо — написав „Les misèrables“ у десятьох томах. Чи не мо-
