сполучень (konkurence, vlastnik, podnikatel, конкуренція, прошарок власників, дисидент, комерсант).
Політизація лексики пов'язана з залученням до політичного контексту слів, які не мали жодного відношення до політики. Лексеми типу demontáž, dialog, pluralizmus, діалог, плюралізм перейшли у сферу політичних відносин, а, отже, у сферу політичного мовлення (демонтується ідеологія, politický dialog).
Деполітизація лексики призвела до того, що слова, які раніше стосувалися виключно політичної лексики та вживалися в політичному контексті, перейшли до розмовної лексики та вживаються в контекстах, далеких від політики (консенсус у значенні “згода”, zveřejnĕni у значенні otevřenĕ, upřimnĕ).
Досить актуальними на сьогодні є процеси активізації семантичної моделі, яка виражає оцінку особистості як суспільного явища, та метафоризації як вираження оцінки суспільно-політичної ситуації. Цікаво, що для останньої характерне використання великої кількості лексем з різних тематичних груп лексики, зокрема будівельної, медичної та зоологічної (коридори влади, підвали економіки, хвороба суспільства, атрофія влади, птах вдачі, змій режиму, chodba vlády, nemoc společností, pták úspěchu).
У процесі семантичної структури суспільно-політичної лексики увагу привертає соціальний компонент у семантиці лексем. Це дає змогу виділити деякі основні види впливу соціального на лексико-семантичну систему мови:
1) вплив змін у соціальному та культурному житті суспільства на кількісний склад словника: поява неологізмів, архаїзмів, історизмів;
2) вплив соціальної диференціації суспільства на соціальну та функціональну диференціацію лексики;
3) відображення диференціації суспільства в тематичній класифікації слів;
4) вплив соціальних факторів на системну організацію лексики.
Ці види впливу соціального на словниковий склад мови є добре дослідженими та вивченими. Натомість на вплив соціальних факторів на власне значення мовного знака в різних формах та сферах його використання було звернено значно менше уваги, хоча це питання є досить важливим, оскільки в такий спосіб можна розглянути вплив соціального на власне семантику слова.
Іван Ціхоцький
Львівський університет імені Івана Франка
Вивчення мови й індивідуального стилю Каменяра має поважні традиції в українському та закордонному франкознавстві. Попри безсумнівну популярність теми, Франкова концепція мовленнєвої діяльності, в яку органічно входить і саме поняття “мовного стилю”, належить до найменш вивчених. Складність питання, на думку О.Сербенської, пояснюється насамперед багатовимірністю проблеми,
© І.Ціхоцький, 2004
69
